За останні два роки правила роботи на ринку дієтичних добавок в Україні суттєво змінилися.
У грудні 2024 року прийняли новий Закон України №4122-IX (далі — Закон): частина норм запрацювала з березня 2025 року, а ключові вимоги щодо регулювання дієтичних добавок стали обов’язковими з 27 вересня 2025 року.
Ці зміни стали логічним продовженням реформи харчового законодавства, розпочатої ще у 2023 році, та були інтегровані в чинну редакцію Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Перехідний період усе ще триває, але більшість правил уже стали обов’язковими для бізнесу у цій сфері.
Що змінив Закон №4122-IX
Правило №1
Закон визначає дієтичні добавки як харчові продукти для доповнення раціону, які містять концентровані джерела поживних речовин або інших речовин із харчовим чи фізіологічним ефектом.
Таким чином, дієтичні добавки остаточно закріплені в системі харчового законодавства як окрема категорія харчових продуктів, а не спірна форма між їжею та ліками.
На них поширюються ключові вимоги законодавства про харчові продукти, зокрема:
- Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
- Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»;
- Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»;
- вимоги HACCP (Наказ Мінагрополітики №590);
- Порядок реєстрації потужностей операторів ринку тощо.
Правило №2
Дієтичні добавки не можна:
- зареєструвати як медичні препарати;
- позиціювати як лікарські засоби;
- називати схожими до назви наявних лікарських засобів;
- асоціювати з твердженнями про лікувальні властивості, профілактику або діагностику захворювань у рекламних матеріалах, вкладишах та інструкціях.
Тобто «підтримує», «сприяє», «нормалізує», «лікує», «знімає запалення», «впливає на кровообіг» — це зона підвищеного ризику, якщо в конкретному контексті споживач може сприйняти такі формулювання як обіцянку лікувального або профілактичного ефекту.
Саме ця межа тепер ламає всі маркетингові стратегії та створює для бізнесу нову реальність: ризики тепер виникають не лише на виробництві чи митниці, а й у текстах на етикетці, сайті та маркетплейсах.
Правило №3
Маркування дієтичних добавок повинно повністю відповідати вимогам Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та гігієнічним вимогам МОЗ.
Ці вимоги є частиною загальної системи інформування споживачів, оновленої в межах змін харчового законодавства 2023 року, і застосовуються до дієтичних добавок у повному обсязі.
Обов’язкові дані на пакуванні українською мовою:
- точний склад;
- рекомендоване споживання на добу;
- попередження про неприпустимість перевищення дози;
- умови зберігання;
- інформація про виробника та імпортера.
Також інформація на вкладишах та інструкціях не може суперечити маркуванню.
Виробники повинні мати всі документи, що підтверджують безпечність продукції:
- протоколи лабораторних досліджень;
- сертифікати якості;
- токсикологічні висновки тощо.
Правило №4
МОЗ оновило правила щодо складу дієтичних добавок:
- розширило перелік вітамінів, мінералів, амінокислот та інших речовин як складників дієтичних добавок;
- затвердило гранично допустимі рівні вмісту активних компонентів;
- ввело окремий перелік рослин і грибів, дозволених для використання у складі дієтичних добавок;
- заборонило використання у складі дієтичних добавок речовин, що входять до рецептурних лікарських засобів, якщо вони не включені до переліків дозволених компонентів.
Ці обмеження прямо корелюються із принципами безпечності харчових продуктів, закріпленими в оновленому харчовому законодавстві.
Перехідний період та обов'язкові дії для бізнесу на виконання закону
Законодавець передбачив адаптаційний період для виробників та імпортерів дієтичних добавок:
- якщо продукція відповідала вимогам харчового законодавства до запровадження нових норм, але не відповідає новим вимогам до дієтичних добавок із Закону, її можна ввозити в Україну, виробляти та вводити в обіг до 27 березня 2026 року;
- такі дієтичні добавки можна продавати до закінчення мінімального терміну придатності або дати «вжити до…» — але не довше, ніж до 27 березня 2028 року.
Фактично, це «вікно» для розпродажу наявних запасів, випуску нових етикеток та внесення змін у комунікаційні стратегії. Водночас перехідний період не звільняє бізнес від відповідальності за порушення вимог щодо реклами, інформації для споживачів і недобросовісної конкуренції — саме ці аспекти активно контролює АМКУ незалежно від дати введення продукції в обіг.
Інша тимчасова пільга вже спливла: якщо виробники та імпортери працювали на ринку до 27 березня 2025 року, у них було 6 місяців, щоб подати до Держпродспоживслужби спеціальне повідомлення про наявну продукцію.
Наразі цю вимогу зобов’язаний виконувати кожен бізнес не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку продажу дієтичних добавок.
Введення продукції в обіг до подання такого повідомлення створює високий ризик заборони з боку Держпродспоживслужби та застосування штрафних санкцій. На практиці реалізація дієтичних добавок здійснюється після внесення інформації про них до офіційного переліку ДПСС.
У повідомленні потрібно включити:
- назву продукту;
- зразок етикетки українською мовою;
- супровідний лист із переліком доданих документів;
- копії дозволів або реєстраційних документів з країни походження (для імпортованих продуктів);
- інформацію про виробника та імпортера.
Усі ці дані мають відповідати новим вимогам щодо назви і маркування. Повідомлення можна подати в електронній формі (на електронну адресу ДПСС) або поштою.
Важливо: якщо не подати таке повідомлення, Держпродспоживслужба може заборонити вашу продукцію.
Відповідальність для бізнесу
За порушення нових вимог виробники та імпортери заплатять кругленькі суми штрафів. Більші штрафи передбачені для компаній (юридичних осіб), а дещо менші — для ФОПів.
Усі штрафи визначаються в розмірах мінімальних заробітних плат, яка на 01 січня 2026 року склала 8647 грн (підвищилася на 647 грн):
- використали заборонені речовини у складі добавки – 100 мзп (864 700 грн) для компаній, 95 мзп (821 465 грн) для ФОПів;
- маркування на упаковці не збігається з даними в реєстрі – 80 мзп (691 760 грн) для компаній, 75 мзп (648 525 грн) для ФОПів;
- зазначили неповну інформацію на етикетці – 55 мзп (475 585 грн) для компаній, 45 мзп (389 115 грн) для ФОПів;
- не вилучили з обігу заборонену дієтичну добавку – 50 мзп (432 350 грн) для компаній, 45 мзп (389 115 грн) для ФОПів;
- продали добавку, яка відсутня в реєстрі – 45 мзп (389 115 грн) для компаній, 40 мзп (345 880 грн) для ФОПів;
- порушили вимоги до складу або кількості інгредієнтів – 45 мзп (389 115 грн) для компаній, 40 мзп (345 880 грн) для ФОПів;
- не подали повідомлення до ДПСС – 20 мзп (172 940 грн) для компаній, 15 мзп (129 705 грн) для ФОПів.
Практика АМКУ: за що реально штрафують бізнес
За останні два роки АМКУ послідовно посилює контроль за ринком дієтичних добавок, і Закон надав комітету додаткові інструменти для покарання порушників. У 2024–2025 роках виробники та дистриб’ютори отримували санкції у сотні тисяч і навіть десятки мільйонів гривень за маркетингові твердження на упаковках, сайтах і маркетплейсах.
Показовий приклад — рішення АМКУ у грудні 2025 року щодо трьох компаній (замовника виробництва та двох виробників): сумарний розмір штрафів перевищив 40 млн грн. Комітет встановив, що на пакуванні та в рекламних матеріалах заявлялися лікувальні властивості дієтичної добавки — зокрема щодо покращення травлення, обміну речовин, виведення токсинів та відновлення мікрофлори.
АМКУ кваліфікував такі дії як отримання неправомірних конкурентних переваг над лікарськими засобами через поширення оманливої інформації для споживачів.
Чому АМКУ накладає санкції на такі компанії:
- фактично виробники підміняють поняття та не доводять наявність «лікувальних» властивостей добавок науковим шляхом,
- споживачів це вводить в оману, стимулює їхнє самолікування, яке не приносить бажаного ефекту,
- фармвиробники несуть значно вищі регуляторні витрати та отримують менше коштів: замість придбання дорогих лікарських засобів пересічному споживачу легше купити дешевший засіб, який так само «швидко лікує».
Саме за таку маніпуляцію в конкуренції виробники дієтичних добавок і отримують значні штрафи.
Висновки
Ринок дієтичних добавок увійшов у фазу, коли агресивний маркетинг перестав бути прийомом зростання і став джерелом великих штрафів. Закон встановив нові правила для обігу, повідомлень і маркування. АМКУ паралельно формує практику, яка карає за будь-які формулювання, що роблять із добавки «майже ліки» в очах споживача.
Фактично сьогодні ризик для виробників та імпортерів дієтичних добавок складається з двох рівнів:
- харчове регулювання;
- конкуренція та реклама.
Для цих компаній робоча стратегія виглядає так:
- перевірити, чи відповідає склад продукту новим вимогам;
- внести зміни в усі документи і маркування;
- надіслати повідомлення в Держпродспоживслужбу;
- провести аудит усіх цифрових каналів: сайт, маркетплейси, соцмережі, презентації, скрипти кол-центру, матеріали інфлюенсерів та блогерів;
- оновити комунікаційну стратегію та правила для відділів маркетингу, а додатково — провести юридичне затвердження всього контенту.
Якщо такі витрати видаються надмірними, варто звернути увагу на вищезгаданий кейс: наступний мільйонний штраф може отримати саме компанія, яка недооцінює регуляторні та конкурентні ризики. У такій ситуації витрати на правовий захист і взаємодію з державними органами зазвичай істотно перевищують вартість превентивної юридичної роботи.
У нових умовах виграють виробники та дистриб’ютори, які будують довгострокову стратегію на коректних формулюваннях, дотриманні процедур і дисципліні в усіх маркетингових та інформаційних комунікаціях.