«Клуб білого бізнесу»: модель для підприємців або черговий спосіб ручного контролю?

Податковий тиск уже досить довго є проблемою №1 для усіх підприємців, за ключовими опитуваннями бізнесу. Навіть до зняття мораторію на перевірки податкові питання були в топі скарг до Ради бізнес-омбудсмена, а в цьому році вони становлять 60% від усіх звернень.

В умовах, коли саме підприємці підтримують економіку країни, а 99% усіх податків, згідно з дослідженням Ради бізнес-омбудсмена за останні сім років, сплачуються до бюджету добровільно, влада вирішила піти бізнесу назустріч.

Президент України Володимир Зеленський 24 липня 2024 року підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (законопроєкт №11084, Закон №3813-IX, далі — Закон). Цей Закон більше відомий у бізнес-колах, як Закон про «клуб білого бізнесу».

Чи дійсно цей Закон має на меті зменшити тиск на підприємців і які ризики несе для українського бізнесу, дослідив Олексій Ільющенков, старший юрист ІТ/ТМТ-практики MK Legal Service, спеціально для видання «Юридична газета».

За задумом законодавців, цим Законом в Україні має впроваджуватися практика horizontal monitoring як сучасний метод податкового контролю, що заснований на партнерських відносинах між державою та бізнесом.

Такий підхід вперше було запроваджено ще у 2005 році в Нідерландах шляхом добровільного приєднання до програми через підписання угоди платника податків із податковим органом. Спочатку програма стосувалася лише великих компаній, але після успіху її дію з 2008 року розширили на середні та малі компанії. Визнанням того, що такий підхід працює, є також запровадження цієї моделі та її окремих елементів в Австралії, США, Австрії, Німеччині, Ірландії, Південній Кореї, Ізраїлі, Казахстані.

Проте у звітах за 2017 рік податковими органами Нідерландів у роботі програми були визнані певні проблеми:

− після приєднання платників до програми інспектори не помітили значного зростання податкових надходжень;

− через великий попит на участь у програмі працівники податкової зіткнулися з надмірним робочим навантаженням і нестачею людських ресурсів;

− між платниками податків і податковими органами почали виникати конфлікти щодо різних підходів до оцінки рівня прозорості компаній.

Саме тому умови участі були переглянуті:

− для топ-100 найбільших компаній програму припинили та ввели персоналізовані плани моніторингу (для збільшення ресурсів під час перевірок);

− для інших великих компаній програму продовжили, але із суворішими умовами;

− середні та малі компанії виключили з програми.

Забігаючи наперед — українські депутати, на жаль, не врахували виявлені вище проблеми та шляхи їх розв’язання при розробленні нашого Закону. Отже, логічно передбачити, що такі самі проблеми будуть актуальними і для наших податкових органів.

Крім того, українська модель відрізняється від нідерландського підходу: саме Державна податкова служба України (далі — ДПСУ) буде щоквартально визначати, хто входитиме в «клуб білого бізнесу», а хто — ні. Це теж породжує підозри до податківців щодо можливості штучного поділу платників податків на більш і менш законослухняних.

Розглянемо детально, які умови пропонує новий Закон.

Запроваджується новий реєстр — Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі — Перелік), який буде вести ДПСУ з урахуванням вимог комплаєнсу. Включення до Переліку дає змогу платнику податків здійснювати податкове адміністрування та взаємодіяти з податковими органами з певними перевагами. Ці особливості діятимуть до 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено.

− відсутність податкового боргу більше 51 000 грн і довше 30 днів;

− відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;

− відсутність порушення щодо подання податкової звітності протягом останніх 12 календарних місяців;

− відсутність податкових повідомлень-рішень за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД;

− відсутність рішення щодо наявності критеріїв ризиковості як платника ПДВ;

− відсутність розпочатої процедури припинення, а також порушеного провадження у справі про банкрутство платника податків;

− відсутність застосування до платника податків Закону України «Про санкції»;

− відсутність у платника податків, його засновників або кінцевих бенефіціарів громадянства або місця проживання у державі, що здійснює збройну агресію проти України;

− відсутність змін основного КВЕДу протягом останніх 12 календарних місяців.

− відповідати спеціальним критеріям щодо показників рівня сплати відповідних податків до бюджету;

− виплачувати середньомісячну зарплату, яка має дорівнювати чи перевищувати середній показник у відповідній галузі (регіоні) за останні чотири квартали зі збільшеним коефіцієнтом 1,1;

− працевлаштувати щонайменше п’ять осіб;

− не порушувати вимоги додаткових критеріїв до окремих видів платників податків (наприклад, перевищення обсягу доходу 5 млн грн для ФОПів — платників єдиного податку тощо).

1) мораторій на документальні перевірки, тобто фактично перевірки не будуть проводитися, окрім перевірок:

− за зверненням самого платника;

− у частині трансфертного ціноутворення;

− щодо дотримання граничних строків для вимог валютного законодавства;

− підприємств із торгівлі підакцизною продукцією;

− компаній, що займаються азартними іграми;

− бізнесів, що надають фінансові та платіжні послуги;

2) скорочення строків камеральних і документальних перевірок для бюджетного відшкодування (ПДВ);

3) індивідуальні податкові консультації надаватимуться ДПСУ швидше;

4) за платником податків закріплять комплаєнс-менеджера з можливістю консультування щодо правильності сплати й адміністрування податків (так звану податкову няню);

5) підприємці зможуть на запит отримати від ДПСУ наявну інформацію про податкові ризики в діяльності такого платника податків і консультації про їх усунення.

На сьогодні, мабуть, вишенькою на торті цього Закону є рекомендація Кабінету Міністрів України внести зміни щодо можливості автоматичного бронювання платниками податків з «клубу білого бізнесу» до 25% своїх військовозобов’язаних працівників.

Висновок 1. Не найочевидніший, але матиме довгострокові наслідки для всіх платників податків — фактично в роботі контролюючих органів буде узаконено здійснення управління податковими ризиками через визначення в Податковому кодексі України понять «податковий ризик» і «комплаєнс». Чому це буде вважливо? Тому що податковий ризик — це лише ймовірність порушення, його теоретична можливість, але аж ніяк не сам факт порушення.

Виходить, що ДПСУ зможе використовувати впроваджену систему заходів і процедур (комплаєнс), щоб підвищувати рівень виконання податкових зобов’язань і зменшити ймовірність порушень. Отже, цілком можливі ситуації, в яких платник податків нічого не порушив, але вже повинен буде доводити ДПСУ правомірність своїх дій.

Висновок 2. Включення та виключення з Переліку у зв’язку із наявністю численних вимог та особливо критеріїв, показники яких щокварталу будуть переглядатися, не сприятимуть прозорості та стабільності податкових відносин. Визначення кількісних показників критеріїв для включення в Перелік контролюючим органом потенційно дає змогу останньому практично в ручному режимі впливати на необхідний рівень сплати податків платником для перебування в Переліку.

У сучасних умовах виникають підстави побоюватися, що ДПСУ може необґрунтовано визначати розмір податків до сплати підприємцем на догоду фіскальній необхідності, а не економічній доцільності. Це створює ризики того, що платник податку за результатом щоквартального перегляду критеріїв може бути швидко виключений з Переліку. Відповідно він втратить усі переваги включення до «клубу», отримає негативний шлейф ймовірного порушника чи «не білого бізнесу», майбутні перевірки та упереджене ставлення посадових осіб контролюючого органу.

Загалом можна погодитися з коментаторами, які наголошують: запровадження Переліку в наявній редакції збільшує можливості контролюючих органів щодо «ручного» керування включенням і виключенням платників податків з «клубу білого бізнесу».

Висновок 3. Окремою потенційною «міною» під платника податку в Переліку є тимчасовість його дії. Тобто з врахуванням строків давності малоймовірно, що платнику податків вдасться уникнути документальних податкових перевірок за період перебування в Переліку. Фактично це буде лише відстрочка таких перевірок.

Висновок 4. Незрозуміло, яку відповідальність несе комплаєнс-менеджер ДПСУ за консультування платника податків. Чи отримає підприємець покарання за порушення, яке він допустить у випадку непрофесійних порад комплаєнс-менеджера, що призвели до негативних наслідків.

Поглянемо з іншого боку: чи буде дотримання порад комплаєнс-менеджера розглядатися як прояв податкової обачності платника податків під час податкових перевірок чи судового розгляду за їх результатами? На жаль, відповідей на ці запитання ми отримати не можемо, адже Закон не містить чіткого механізму взаємодії між комплаєнс-менеджером і платником податків передусім в частині правових наслідків консультування.

Висновок 5. Складність перебування в «клубі білого бізнесу», найімовірніше, призведе до того, що його учасниками буде переважно великий бізнес, який, за розрахунком законодавця, може та має платити податки в більшому розмірі. Водночас аналіз переваг від перебування в Переліку не виглядає таким, що перекриває необхідність збільшення податкового навантаження. Хоча не можна виключати, що наполегливі поради посадових осіб контролюючих органів (батіг) та впровадження Кабінетом Міністрів України рекомендації про можливість бронювання 25% працівників (пряник) змінять цей баланс.