MK Legal Service

Інформаційні технології та кібербезпека — основа майбутнього

— Цього року MK Legal Service виповнюється 10 років. Що змінилось у компанії та у Вас як її керуючого партнера за цей час?

— Наша компанія за 10 років суттєво змінилася як кількісно, так і якісно. Ми розпочинали діяльність у складі 2 корпоративних юристів, які обслуговували декілька невеличких компаній і ФОПів. Наразі MK Legal Service — це злагоджена команда з 10 досвідчених юристів, 5 з яких є професійними адвокатами. Наша компанія лише набирає висоту, і наразі ми працюємо над подальшим розширенням команди експертів. Завдяки ефективній роботі юридичних радників я як керуючий партнер маю змогу приділяти більше часу особливо важливим угодам і проєктам, стратегічному розвитку компанії та підвищенню юридичної експертності й ефективності команди.

— За останній рік внаслідок карантинних обмежень сфера HoReCa постраждала чи не найбільше. Хтось скоротив персонал, дехто взагалі закрив бізнес. А мережа закладів харчування «Юджин Бургер» завдяки вашій роботі не тільки не припинила діяльність, а й зуміла вирости. У чому секрет успіху?

— Секрет успіху — у комплексному та партнерському підході до бізнес-завдань клієнта. Супровід кейсу «Юджин Бургер» можна поділити на декілька етапів. На першому наша команда налагодила системний документообіг клієнта. Ми виділили для нього 3 ключові групи документів, які були уніфіковані та стандартизовані. Це було необхідно, щоб компанія виглядала перспективним і привабливим орендарем для провідних ТРЦ Києва, серед яких Skymall, GLOBUS, Retroville. На другому етапі ми забезпечили клієнту комплексний абонентський супровід, що включає надання правових консультацій, підготовку відповідей на запити контролюючих органів, реєстрацію суб'єктів господарювання, отримання доз вільної документації тощо.
Юридичний супровід у форматі 24/7 допомагає нашим клієнтам не потонути в правовій рутині, а займатись підтримкою та розвитком бізнесу. На третьому етапі ми супроводжували залучення інвестицій для розвитку бізнесу клієнта. Провели юридичну перевірку надійності інвесторів, а також супроводжували переговорний процес і проведення самої транзакції. Наша команда успішно розробила комплекс корпоративних та інвестиційних договорів задля захисту прав та інтересів як клієнта, так і інвестора. На четвертому етапі наша команда допомогла розвинути бізнес клієнта шляхом запуску франшизи. Адже коли бізнес-модель відпрацьована та приносить стабільний прибуток, досить просто масштабувати та розвивати бренд за допомогою саме такої моделі. Для цього ми перевірили бізнесмодель франчайзингу на предмет юридичної відповідності, розробили договори комерційної концесії, впровадили дієві механізми впливу на франчайзі, супроводили запуск закладів та глобально забезпечили безпеку бренду як основу бізнесу клієнта. У роботі з клієнтами я завжди намагаюся поставити себе на їх місце, зрозуміти їх дійсні потреби й реалізувати найвигідніше рішення. Тобто крім суто юридичної експертності, я часто створюю для своїх клієнтів додаткові партнерські цінності. Для когось це порада з розвитку бізнесу, для когось медіація у вирішенні спору з партнерами, а для когось залучення інвесторів і необхідних для розвитку бізнесу коштів.

— Як довго ви супроводжуєте «Юджин Бургер»?

— Близько 2 років. На момент початку карантину ми вже були знайомі з клієнтом.

— Які проєкти для сфери IT/TMT MK Legal Service реалізувала разом зі своїми клієнтами?

— Сфера IT/TMT — одна з головних спеціалізацій нашої компанії. За нашої незмінної підтримки телекомунікаційний оператор GigaTrans перетворився на лідера ринку у вигляді вже цілої групи компаній, серед яких телеком-оператор, дата-центр, хмарний оператор та агентство з кібербезпеки. Наша команда забезпечила GigaTrans корпоративне структурування й податкову оптимізацію, отримання необхідних ліцензій і дозволів, супровід перевірок контролюючих органів, отримання необхідних міжнародних і національних сертифікатів, оформлення права власності на бренди та технології компаній тощо.

— З наступного року набуде чинності Закон України «Про електронні комунікації». Які новації він принесе у галузь TMT?

— Цей документ пройшов довгий шлях від розробки до прийняття у стінах ВРУ. Закон суттєво осучаснить понятійний апарат, з'являться нові суб'єкти, суттєві зміни відбудуться серед державних органів нагляду у сфері ТМТ, надання частини адмінпослуг буде відбуватися на електронно-регуляторній платформі. Надважливою новелою є те, що в законі будуть зазначені параметри якості електронно-комунікаційних послуг, а саме час з'єднання, час затримки, відсоток втрачених пакетів даних. Також слід очікувати істотного підвищення розміру штрафів і ймовірного їх застосування до постачальників електронно-комунікаційних послуг.

— 15 квітня Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», більш відомий як «Дія Сіті». Які зміни він несе для сфери IT та чи підтримуєте Ви його прийняття?

— По суті, цей законопроект пропонує альтернативний правовий режим для юридичних осіб, які працюють в ІТ-галузі, з пільговим оподаткуванням. Ідеться про заміну податку на прибуток гнучким податком на виведений капітал зі ставкою 9%, зниження податку на прибуток з 18% до 5% та обмежений розмір нарахованого ЄСВ, який буде виплачуватися виключно з розміру мінімальної заробітної плати. Наприклад, при звичайному режимі оподаткування з заробітної плати у 100 тис. грн треба заплатити податків більш як 39 тис грн, а для резидентів «Дія Сіті» цей показник буде на рівні 7820 грн.

Зазначені умови мають, за задумкою команди «Дія Сіті», переконати ІТ-галузь відмовитися від використання бізнес-моделі з ФОПами. Водночас у сукупності з умовами набуття статусу резидента «Дія Сіті» це викликає сумніви. Найбільше такий режим може приваблювати ІТ-компанії з іноземним капіталом, які мають великі виплати за кордон материнським компаніям і своїм інвесторам, а також ІТ-структури ритейл-мереж, страхові компанії, банки, що мають великі ІТ-відділи. Їм може бути вигідно вивести такі департаменти в окремі юридичні особи й отримати для них статус резидентів «Дія Сіті» задля оптимізації податкового навантаження.

Цікаво також, що режим «Дія Сіті» запроваджує для своїх резидентів цілу низку договорів, серед яких гіг-контракти, більш чітко формалізований договір про нерозголошення інформації (NDA), договір про утримання від вчинення конкурентних дій (NCA), договір про непереманювання (NSA, однак цю норму Мінцифри пропонує відтермінувати на 5–10 років), договір позики з альтернативними зобов'язаннями, договір опціону тощо.

Сукупно оцінюючи переваги, можна сказати, що законопроект є досить революційним для сектору ІТ. Якщо прогнози команди «Дія Сіті» здійсняться, в Україні буде створено 450 тис. додаткових робочих місць, капіталізація ІТ-бізнесу зросте з $5,5 млрд до 16,5 млрд. Однак законопроект ще потребує доопрацювання і цілої низки додаткових заходів для його ефективної реалізації.

— В Україні досить високий рівень кіберзлочинності. Що має впровадити держава, аби ефективно боротися з віртуальними злочинами?

— Сьогодні Україна перебуває на етапі становлення кібербезпеки. Наша законодавча база в цій сфері застаріла й не відповідає сучасним реаліям, а в країні поки відсутня елементарна кібергігієна. Тому держава має комплексно підходити до вирішення цієї проблематики. Потрібно осучаснити законодавство відповідно до світових стандартів технологічного розвитку. І важливо робити це в темпі, не меншому за темп розвитку та поширення кіберзлочинності. Неможливо боротися з кіберзлочинністю у ХХІ сторіччі, використовуючи механізми, понятійний апарат, а подекуди й оснащення кінця ХХ сторіччя.

У боротьбі з кіберзлочинністю не слід нехтувати допомогою приватного сектору, який має достатньо досвіду та можливостей для побудови системи кібербезпеки на рівні держави. Це можна робити через громадські організації, консультативно-дорадчі органи при РНБО, Мінцифри та МВС. В авангарді боротьби мають стояти висококваліфіковані спеціалісти приватного сектору, що мають досвід і сертифікацію міжнародних організацій у сфері кібербезпеки.

Крім того, ефективна система кібербезпеки у державі неможлива без ефективної кіберрозвідки. Держава має створити таку систему протидії кіберзлочинності, яка швидко реагуватиме на кожну кібератаку та забезпечуватиме результативне вирішення кожного кіберінциденту. Безумовно, потрібно також розвивати та популяризувати освітні програми з кібербезпеки. Це допоможе підготувати достатньо кваліфікованих кадрів і підвищити культуру кібербезпеки людей.

— Вже не один рік в Україні працює кіберполіція. Які основні проблеми її роботи?

— Знову ж таки, це застаріла законодавча та технічна база, яка наразі є в розпорядженні цього органу. Потрібно суттєво змінювати нинішній КПК, створити окрему главу щодо проведення досудового слідства у сфері кіберзлочинів. Наразі потерпіла від кіберзлочину особа звертається до територіальних органів Національної поліції, які надалі вже залучають підрозділи кіберполіції. Це зменшує рівень оперативності реагування на такі злочини й уповільнює розслідування цих кримінальних правопорушень.

Тому повноваження кіберполіції слід розширити, надати їй надсучасне обладнання, а сама кіберполіція має забезпечити високий рівень профілактики злочинності. Адже кожна гривня, інвестована в попередження кіберзлочинів, може в перспективі зекономити тисячі, а то й сотні тисяч гривень.

— Одним з напрямів вашої роботи є GR. Який кейс був для вас найцікавішим у цій сфері? У чому полягала його складність?

— Минулого року в нас був дуже цікавий кейс із нормотворчості. Команда нашої компанії брала участь у робочій групі при Комітеті з питань цифрової трансформації ВРУ з розробки законопроекту про хмарні послуги. 16 червня 2020 р. він прийнятий у першому читанні. Цей проєкт є досить передовим. Він покликаний запровадити концепцію Cloud First, що вже використовується в США, Канаді, Великобританії та передбачає масову міграцію державних ІТ-інфраструктур і сервісів у хмарне середовище.

Складність розробки цього закону полягала в необхідності врахувати інтереси держави й основних гравців ринку, від яких залежить його реалізація та які часто мають діаметрально протилежні інтереси. Крім того, потрібно було прописати велику кількість нових дефініцій, врахувати всі аспекти захисту персональних даних, встановити баланс між економією бюджетних коштів і кіберзахистом інформації тощо. Усе це, на жаль, зумовлює затягування процесу прийняття цього закону. Але ж реалізація концепції Cloud First за 5 років збереже держбюджету України понад $3 млрд.

— Ринок юридичних послуг в Україні досить конкурентний. У чому унікальність надання послуг з боку MK Legal Service?

 — MK Legal Service — головний партнер бізнесу наших клієнтів. І це не тільки наш слоган, а базовий принцип роботи. Зі створенням 10 років тому в складі декількох корпоративних юристів наша компанія фактично зародилася з бізнесу. Саме тому наша місія не обмежується наданням якісних юридичних послуг.

Завдяки досвіду роботі інхаусами ми знаємо, що дійсно потрібно системним підприємствам сьогодні, тому комплексно підтримуємо компанії, створюючи для них додаткові партнерські цінності. Ми управляємо бізнес-ризиками клієнта — прогнозуємо, виявляємо та мінімізуємо їх, тому юристи MK Legal Service готові оперативно відреагувати та відповісти на запитання 24 години на добу 7 днів на тиждень. Детально дослідивши потреби наших клієнтів, ми надаємо юридичної форми найамбітнішим бізнес-ідеям і вирішуємо проблеми клієнтів з мінімальними ресурсами та максимальним результатом.

— Яким ви бачите MK Legal Service через 5 років? У ваших планах розвиватись як типовий юридичний бутік чи стати багатогранною юридичною компанією, що спеціалізується на більшості популярних практик?

— У сьогоднішніх умовах швидких життєвих змін і невизначеності дуже складно говорити про такі далекоглядні плани. Але стрімкий розвиток нашої компанії, навіть за останній рік суттєвих карантинних обмежень, говорить сам за себе. Ми не звільняли працівників, не урізали заробітну плату, а навпаки, розвивали та поповнювали кадровий ресурс компанії. Чи буде це багатогранна юридична компанія чи юридичний бутік — питання швидше до зовнішніх чинників, аніж до внутрішніх, адже ми однаково успішно можемо розвиватись в обох напрямах. Першочерговим для мене є не організаційна форма, а дотримання високих стандартів юридичного обслуговування клієнтів зі 100% розумінням бізнес-потреб та їх задоволенням. Тому ми будемо продовжувати слідувати своїй місії та надалі допомагати бізнесу ставати успішним!

— Чи розглядаєте перспективу розширення партнерського складу?

— Так, розглядаю. Наразі я бачу різні напрями розширення партнерського складу. Ми активно розвиваємо й готуємо власні кадри. Кожен співробітник компанії має шанс стати партнером. Водночас ми відкриті до партнерства з іншими висококваліфікованими юридичними радниками й навіть юридичними компаніями. Головне для нас — спільні цінності ведення бізнесу, репутація, досвід та особисті якості потенційного партнера.

 — Яку книжку та фільм Ви б порадили молодим правникам?

— Сьогодні ми маємо величезний вибір хороших і цікавих книг. Часто одні й ті ж теми розкриваються багатьма авторами. Тому я рекомендую шукати ті книги, які «заходять» з першої сторінки. Для кожного це буде свій унікальний перелік. Мої фаворити — «7 навиків високоефективних людей» Стівена Кові та «Ніколи не їж наодинці» Кейт Феррацці. Назва першої говорить про основний зміст, а друга книга — про вагому роль оточення та правильної комунікації в особистому та професійному успіху. З останніх фільмів мені дуже сподобався цьогорічний «Мавританець». Це британсько-американська юридична драма на основі реальних подій про неправомірне тримання під вартою особи, якій інкримінували участь у подіях 11 вересня 2001 р.

Інтерв'ю опубліковано у випуску №10 (740) видання Юридична газета