16 грудня 2020 року прийнято Закон України «Про електронні комунікації» № 1089‑IX (Закон), яким запроваджено важливі нововведення для галузі зв’язку.
Новим Законом здійснюється гармонізація законодавства України в цій сфері з нормами права Європейського Союзу шляхом імплементації низки положень Європейського кодексу електронних комунікацій (директива Європейського парламенту та Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року) та встановлюються основи для регулювання щодо комунікаційних мереж, послуг електронних комунікацій та пов’язаного з ними обладнання.
У зв’язку з цим розглянемо деякі новели, що мають уже зовсім скоро — з 1 січня 2022 року — змінити правила гри на ринку зв’язку або, використовуючи вже наявну термінологію Закону, на ринку електронних комунікацій.
Зміни в документообігу
Законом запроваджено зміну понятійного апарату:
— «електронна комунікаційна мережа» замість «телекомунікаційної мережі»;
— «користувач» та «споживач» замість «абонента»;
— «оператор електронних комунікацій»;
— «постачальник електронних комунікаційних мереж» та «постачальник електронних комунікаційних послуг» замість «оператор» та «провайдер телекомунікацій»;
— впроваджується визначення пов’язаних послуг, регуляторної звітності, змінюється визначення послуг та їх склад.
Як приклад змін наведемо частину 1 статті 18 Закону, де зазначено, що електронна комунікаційна послуга включає, зокрема, такі типи послуг:
— послугу доступу до мережі «Інтернет»;
— послугу міжособистісної електронної комунікації;
— послуги, що складаються повністю або головним чином з передання сигналів, зокрема для здійснення міжмашинної взаємодії, для мовлення.
У зв’язку з цим суб’єктам господарювання бажано завчасно зайнятися питанням узгодження своїх договорів про надання послуг щонайменше з термінологією Закону, що дасть змогу уникнути невизначеності або спорів під час трактування положень договорів.
Також варто, щойно буде внесено відповідні зміни в чинний Порядок ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій (поточна редакція затверджена рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації № 610 від 17 грудня 2019 року), подати в цей реєстр зміни чи уточнення щодо перейменування видів діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг відповідно до визначень нового Закону. Для цього Закон надає строк шість місяців.
Зміни в бухгалтерському обліку та звітності
Відповідно до статті 20 Закону постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загальні користувачі радіочастотного спектра зобов’язані періодично подавати регуляторну звітність.
Звітність буде подаватися через електронну регуляторну платформу — автоматизовану інформаційно‑аналітичну систему регуляторного органу, що використовується для надання адміністративних послуг в електронному вигляді, електронного обміну інформацією, документами та взаємодії з учасниками ринку.
Доступ до електронної регуляторної платформи буде відкритим та безоплатним, кожна особа матиме можливість пошуку та формування електронних витягів про постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Крім того, Законом встановлено зобов’язання постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг вести окремий бухгалтерський облік діяльності, пов’язаної з наданням електронних комунікаційних мереж та послуг, підстав та методів, що використовуються для їх розрахунку, зокрема деталізовану розбивку основних засобів та структурних витрат згідно із законодавством про фінансовий та бухгалтерський облік. Водночас така вимога стосується й суб’єктів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування.
Тому бізнесу треба готуватися до того, що зросте частка відкритої інформації, яку буде необхідно оприлюднювати. Отже, варто провести аудит бухгалтерського обліку електронних комунікаційних послуг, які надаються, для уникнення проблем під час подання звітності через електронну регуляторну платформу. Особливо це треба зробити суб’єктам малого підприємництва та тим, хто провадить діяльність на спрощеній системі оподаткування і не веде подібний облік.
Зміни формату ведення бізнесу
Відповідно до статті 16 Закону змінюється регулювання щодо початку діяльності у сфері електронних комунікацій — її можна відразу почати й упродовж місяця надіслати регуляторному органу відповідне повідомлення замість того порядку, який діє зараз: спочатку повідомлення з внесенням у реєстр, а потім — початок діяльності.
Як і раніше, надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резидентів України).
Проте встановлюються додаткові вимоги до структури власності юридичних осіб — постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які провадять діяльність із надання послуг із технічного обслуговування й експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле‑ та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям, а саме: їхніми кінцевими бенефіціарними власниками мають бути лише громадяни України.
Також мають виконуватися вимоги щодо того, щоб у складі таких юридичних осіб не було:
— офшорних компаній, осіб без громадянства;
— осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою‑агресором або державою‑окупантом;
— політичних партій, профспілок, релігійних організацій;
— громадян, які перебувають у місцях позбавлення волі або є недієздатними.
Тому, якщо власники таких постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг підпадають під ці вимоги, ще є час змінити структуру власності компанії.
Зміни в системі роботи з клієнтами
Відповідно до статті 105 Закону кінцевому користувачу потрібно до укладення договору забезпечити доступ до великого обсягу інформації щодо умов надання послуг, зокрема стосовно основних характеристик послуги, акції та її умов, постачальника, умови захисту та дії з реагування на інциденти безпеки, умови відшкодування тощо.
Ця інформація повинна доводитися постачальниками послуг, у тому числі, через вебсайти, а доступ до неї має зберігатися протягом усього строку надання послуг.
А враховуючи те, що вся така інформація Законом визнається невіддільною частиною договору про надання електронних комунікаційних послуг і може бути змінена лише за згодою сторін, то постачальникам варто її відразу повністю фіксувати в умовах договору та/або правилах надання послуг.
У статті 111 Закону зазначено про необхідність оприлюднення постачальниками електронних комунікаційних послуг даних щодо параметрів якості електронних комунікаційних послуг (ідеться, наприклад, про час з’єднання, час затримки, джиттер, відсоток втрачених пакетів даних тощо), а також щодо заходів, які здійснюються для сприяння доступу до послуг особам з інвалідністю.
Статтями 112–113 Закону детально врегульовано порядок:
— укладення та припинення договору;
— дій постачальника у випадку автоматичного продовження договору (звертаємо увагу на нову вимогу Закону про обов’язкове повідомлення кінцевих користувачів за один місяць до закінчення договору про спосіб його розірвання);
— зміни умов договору або їх істотного порушення;
— зміни постачальника електронних комунікаційних послуг та перенесення номера.
Отже, бізнесу бажано завчасно переглянути свої алгоритми роботи з клієнтами в цьому аспекті та внести зміни до договорів про надання послуг і стандартів обслуговування клієнтів.
Зміни в комунікації та взаємодії з державними органами
З питань взаємодії з державними органами, як уже зазначалося, основною новацією має бути запровадження електронної регуляторної платформи. Так, передбачається, що надання адміністративних послуг учасникам ринку буде здійснюватися саме через зазначену платформу.
Що стосується порядку здійснення державного нагляду, то Законом змінено його способи на позапланові перевірки, аналіз регуляторної звітності та обов’язкові запити за результатами такого аналізу. Отже, з 1 січня 2022 року виключається можливість проведення планових перевірок учасників ринку.
Крім того, Законом встановлено квазісудовий порядок врегулювання спорів регуляторним органом між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг і споживачами (за умови попереднього звернення споживача до постачальника).
Також учасники ринку зможуть звернутися до регуляторного органу з заявою про прийняття рішення у зв’язку з:
— накладенням зобов’язання щодо надання доступу до мереж та інфраструктури електронних комунікацій на іншого суб’єкта господарювання;
— реалізацією прав та виконання обов’язків щодо взаємоз’єднання мереж;
— здійсненням передбачених Законом заходів зі спільного інвестування та розгортання електронних комунікаційних мереж.
Таке рішення приймається із застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів.
За Законом регуляторний орган матиме право застосовувати за порушення адміністративно‑господарські санкції у вигляді штрафів. Кількість підстав для накладення та сам розмір штрафів за кожен факт порушення істотно збільшується (від 1000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), зокрема за:
— діяльність без повідомлення регуляторного органу про її початок або без ліцензії (для користувачів радіочастотного спектра);
— ненадання або надання недостовірної звітності;
— невиконання розпорядження регуляторного органу, зокрема недопуск до перевірки;
— порушення порядку маршрутизації;
— користування без дозволу ресурсом нумерації тощо.
Що стосується взаємодії з правоохоронними органами, то відповідно до статті 121 Закону розкриття інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, зокрема даних, що обробляються з метою передання такої інформації в електронних комунікаційних мережах, здійснюється виключно на підставі рішення суду, слідчого судді у випадках і порядку, передбачених Законом. Зазначимо, що чинною на цей момент редакцією статті 121 Закону чітко фіксується необхідність судового рішення для надання інформації про споживача.
Це може призвести до колізії у разі надходження вимог правоохоронних органів про надання інформації з посиланням на Закони України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про оперативно‑розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність», в яких не передбачено необхідність судового рішення.
Але, враховуючи те, що Закон є спеціальним нормативно‑правовим актом, який до того ж прийнято пізніше за зазначені вище закони, вважаємо, що постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг потрібно розкривати інформацію про споживача лише за рішенням суду, як це передбачає пряма норма профільного Закону.
Час починати
Таким чином, учасникам ринку електронних комунікацій варто вже нині готуватися до змін у регулюванні, зокрема в частині узгодження договорів зі споживачами з вимогами Закону; починати вести спеціальний бухгалтерський облік електронних комунікаційних послуг для регуляторної звітності; впроваджувати вимоги щодо якості послуг.