Податковий тиск на бізнес: як власникам захистити свої права

Податкові спори — головна проблема бізнесу в відносинах з державою. 30% підприємців в дослідженнях бізнес-асоціацій страждають від незаконних податкових перевірок, блокувань накладних і внесення до списку ризикових.

Часто на цьому тиск не закінчується: ДПС передають результати перевірок БЕБ — і після цього до компаній приходять з обшуками, а проти власників і топменеджерів бізнесу відкривають кримінальні провадження.

Як бізнесу ефективно захищатися в конфліктах з податковою — розібрав Артем Остапенко, партнер, керівник ІТ\ТМТ практики MK Legal Service, адвокат, у коментарі спеціально для видання Юридична газета.

На мою думку, говорити про системний конфлікт між бізнесом і державою некоректно. Історично бізнес в Україні демонстрував готовність співпрацювати з владою, підтримуючи її як фінансово, так і експертизою та ресурсами, особливо в критичні періоди, коли держава цього потребувала. Однак сьогодні можна констатувати посилення фіскального тиску з боку держави. Йдеться не так про конфлікт, як про черговий етап боротьби з ухиленням від сплати податків та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

У фокусі цієї боротьби опинилися як фізичні особи — підприємці, які працюють із великим бізнесом, так і самі корпоративні структури, що користуються їхніми послугами. Насамперед увага контролюючих органів зосереджена на виявленні схем штучного дроблення бізнесу, коли частину господарських функцій передають афілійованим підприємцям на спрощеній системі оподаткування. Такий підхід дає змогу оптимізувати податкове навантаження, однак розцінюється державою як агресивна податкова поведінка.

У результаті зростає кількість перевірок, блокувань податкових накладних, ризикових платників податків і навіть кримінальних проваджень. Це створює ризики для добросовісного бізнесу, який опинився в заручниках такої ситуації через підвищену увагу з боку податкових і правоохоронних органів.

Так, в Україні є як судові, так і позасудові механізми ефективного захисту прав і законних інтересів бізнесу. Практика свідчить, що юристи успішно застосовують ці інструменти, зокрема для протидії неправомірним діям або бездіяльності органів державної влади. Більшість судових спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень завершуються на користь скаржників. Судові рішення про скасування незаконних актів органів влади підтверджують реальну ефективність механізмів судового захисту бізнесу від адміністративного свавілля.

Водночас слід пам’ятати, що звернення до суду, як правило, є крайнім заходом. До початку судового розгляду доцільно скористатися іншими правовими способами захисту. Правильне застосування досудових механізмів часто дає змогу досягти позитивного результату швидше й ефективніше, ніж у межах тривалого судового процесу. На жаль, не завжди це працює з вирішенням податкових спорів.

Так, за статистикою Рахункової палати за 2021–2023 роки і перший квартал 2024-го, із 44 000 податкових рішень, оскаржених в адмінпорядку, лише 27% ДПС ухвалила на користь бізнесу. Надалі суди, розглянувши 73 000 спорів, задовольнили 75% скарг підприємців на податкові рішення. У деяких видах податкових спорів різниця виглядає ще разючішою, наприклад, з питань оскарження рішень по СМКОР (блокування податкових накладних і внесення до переліку ризикових) за цей період у 93% справ суд ухвалив рішення на користь бізнесу.