MK Legal Service

Коли інспектор прийшов на перевірку: аналіз ключових податкових новел

Правомірність підстав

З першого дня встановлення карантину на території України у зв’язку з пандемією COVID-19 уряд пристосовує законодавство до умов запроваджених протиепідемічних заходів і вносить відповідні зміни до нормативно-правових актів, що спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Так, у березні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX, яким, крім іншого, запроваджено мораторій на проведення податкових документальних та фактичних перевірок.
Мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок діє до останнього дня місяця, у якому завершується дія карантину. Водночас попри дію встановлених протиепідемічних норм, він не охопив заходи нагляду та контролю за дотриманням податкового законодавства, які проводяться:
— за зверненням платника податків;
—щодо платників податків, які розпочали процедуру реорганізації, провадження в справі про визнання банкрутом, чи прийняли рішення про припинення платника податків;
— за бюджетним відшкодуванням та/або від’ємного значенняпонад 100 тис. грн;
— у випадку виявлення порушень вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів.
Закон № 540–IX відклав проведення податкових перевірок, що були розпочаті або заплановані в період дії мораторію, до завершення карантину.
Однак, 3 лютого 2021 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89, яка змінила попередні плани підприємців:
— частково зняла мораторій,
— розширила коло підстав проведення заходів контролю дотримання податкового законодавства та дозволила проводити податкові перевірки ще у двох випадках:
1)             у разі отримання контролюючим органом податкової інформації про порушення платником податків валютного чи податкового законодавства,
2)             у разі виявлення недостовірності даних у податкових деклараціях платника податків, виключно за умови ненадання ним пояснень із документальним підтвердженням на письмовий запит контролюючого органу.

Допуск і повноваження

Встановили правомірність підстав проведення податкової перевірки? Переходимо до процедурних питань: недотримання встановлених умов і порядку допуску посадових осіб до проведення податкової перевірки може бути достатньою підставою для оскарження її результатів.
Процедура проведення більш комплексної податкової перевірки, наприклад, документальної, розпочинається з відображення необхідності та строків її проведення в плані-графіку проведення документальних планових перевірок — вимога статті 77 Податкового кодексу (ПК) України. Кожен платник податків може ознайомитися з планом-графіком на офіційному вебсайті Державної податкової служби (ДПС) України.
Ось як ДПС України формує план-графік проведення документальних планових перевірок на поточний рік:
— відбирає платників податків, які мають ризик несплати податків і зборів,
— встановлює періодичність проведення перевірок за присвоєним платникам податків ступенем ризику провадження їхньої господарської діяльності.
Так, платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX удосконалено положення щодо формування та внесення змін до плану-графіку проведення планових документальних перевірок: тепер можна вносити зміни не частіше одного разу в І та в ІІ кварталі. Після змін у І кварталі планова перевірка може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року, а після змін у ІІ кварталі — не раніше 1 жовтня поточного року.
Зміни Закону № 466-IX також удосконалили умови та порядок допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Так пунктом 77.4 статті 77 ПК України передбачено, що рішення про проведення документальної планової перевірки уповноваженою особою контролюючого органу обов’язково оформлюється наказом, копія якого, разом із повідомленням про дату початку проведення перевірки, надсилається платнику податків. Податківцям надається право на проведення такої перевірки платника податків за умови надсилання цих документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.
Отже, зміни Закону № 466-IX підкреслюють необхідність обізнаності платника податків про факт та строки проведення документальної планової перевірки як обов’язкову умову її проведення. Відповідно, у платника податків є можливість завчасно підготуватися до проведення податкової перевірки, зокрема, провести незалежний бухгалтерський та юридичний аудит господарської діяльності та попередити виявлення порушень податкового законодавства.
Також положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної виїзної та фактичної перевірки платника податків лише за умови пред’явлення або завчасного надіслання платнику податків:
— направлення на проведення перевірки,
— копії наказу про її проведення,
— службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Які ж обов’язкові реквізити цих документів потрібно перевірити платнику податків:
— дата видавання,
— найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки,
— найменування та реквізити платника податків, діяльність якого перевіряється,
— відомості про мету, вид, підстави та строки проведення податкової перевірки,
— скріплення печаткою контролюючого органу,
— підпис його уповноваженою особою.
Якогось із цих реквізитів немає або документи оформлені неналежно? Ви отримуєте безперечну підставу не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Які документи можуть бути витребувані під час перевірки

Пунктом 85.1 статті 85 ПК України забороняється будь-яким посадовим (службовим) особам контролюючих органів витребовувати документи від платника податків, у випадках, не передбачених цим кодексом. Водночас положення пунктів 85.2, 85.4 статті 84 ПК України дають інспекторам достатні повноваження, щоб витребувати під час перевірки в платника податків усі документи в повному обсязі, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема:
— первинні фінансово-господарські, бухгалтерські документи,
— документи, що можуть свідчити про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів та порушення вимог іншого законодавства.
Отже, посадові особи контролюючого органу не обмежені в праві запитувати в платника податків будь-які документи щодо перевірки. Проте новели Закону № 466-IX надають платнику податків право перевести спілкування з податківцями в письмову форму. У такому випадку документи, необхідні для встановлення факту наявності або відсутності порушень податкового законодавства, можуть запитуватись у платника податків лише засобом письмового запиту та не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Фіксуємо порушення з боку контролюючих органів

Дієвий лайфхак для оскарження результатів перевірки: фіксуйте процедурні порушення посадових осіб контролюючого органу як до початку перевірки, так ї під час її проведення. Для цього складайте акт порушення в довільній формі за підписом платника податків, його представників, працівників або залучених третіх осіб.
Також статтею 86 ПК України надано платнику такі процесуальні права під час перевірки:
— долучати до матеріалів перевірки копії необхідних документів,
— надавати письмові пояснення про відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
Заперечення та інші необхідні документи можна надати безпосередньо після складання акту за результатами проведення податкової перевірки чи направити контролюючому органу засобами електронного, поштового зв’язкувпродовж 10 днів із дня отримання акту. Такі заперечення платника податків долучаються до матеріалів податкової перевірки та розглядаються комісією контролюючого органу. За результатами засідання комісія складає висновок, який і визначає остаточно наявність або відсутність порушень податкового законодавства.
Після завершення податкової перевірки платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку або шляхом подання скарги до контролюючого органу в порядку та строки, що визначені Порядком оформлення й подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства Фінансів України № 916 від 21 жовтня 2015 року.
Як видно, останні зміни правового регулювання значно доповнили алгоритм та обсяг дій платника податків під час проведення податкової перевірки, розширивши права останнього не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадку недотримання вимог встановленого порядку, та процесуальні права під час проведення й оскарження результатів податкової перевірки.


Максим Курочко, адвокат, керуючий партнер MK Legal Service,
Сергій Гусєв, помічник адвоката, юрист MK Legal Service

Статтю опубліковано в номері 29-30 (Податкове право) видання Юридична практика: https://bit.ly/MKLS_28yp