За 2022 рік ІТ-індустрія сплатила 32,2 млрд грн — на 16 % більше, ніж у 2021 році, а оплата за експорт ІТ-послуг зросла до $7,35 млрд.
Очікувано, у власників ІТ-бізнесу зараз є два запитання:
1) Скільки податків я маю платити у 2023 році?
2) Які в мене є варіанти, щоб зменшити податковий тиск?
Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service, та Артем Остапенко, керівник ІТ/ТМТ практики MK Legal Service дослідили, що змінилось у податках для ІТ та розповіли вам, чого ще варто чекати підприємцям.
1) Скільки податків я маю платити у 2023 році?
2) Які в мене є варіанти, щоб зменшити податковий тиск?
Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service, та Артем Остапенко, керівник ІТ/ТМТ практики MK Legal Service дослідили, що змінилось у податках для ІТ та розповіли вам, чого ще варто чекати підприємцям.
Податковий режим «Дія.City»
Чим визначено: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 1946–IX від 14.12.2021 року.
15 лютого 2023 року відзначили річницю «Дія.City», і Мінцифрі є чим похвалитися: 450 компаній (майже кожен п'ятий ІТ-бізнес) уже стали резидентами проєкту та сплатили близько $100 млн податків.
Хоч це й не новела, але ми вважаємо, що якнайбільше ІТ-компаній і бізнесів із технологічними підрозділами мають дізнатися про податкову систему «Дія.City».
Які тут переваги, порівняно зі звичайними податками:
- Спеціальний режим оподаткування податком на прибуток підприємств — для резидентів «Дія.City» він має назву «податок на виведений капітал» і складає 9 %, порівняно зі ставкою 18 % податку на прибуток на загальному режимі оподаткування.
- Працівники та гіг-спеціалісти компаній-резидентів «Дія.City» сплачують податок із доходів фізичних осіб за ставкою всього 5 % — на відміну від загальної ставки податку 18 %.
Ось із яких доходів можна сплачувати знижений ПДФО:
- Заробітна плата працівників резидентів «Дія.City».
Така «знижка» на податок дає змогу платити підвищені зарплати та бонуси, а працівники менше втрачатимуть на сплаті податків.
- Винагорода гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами «Дія.City»
Гіг-контракти — це така «золота середина» між трудовим договором із працівником і цивільно-правовим договором із ФОПом. Фактично, ФОП укладає з компанією цю угоду, може працювати на обладнанні замовника, отримує окремі соціальні бенефіти, на кшталт відпусток, але не ризикує, що ці відносини визнають трудовими.
- Авторська винагорода за створення службового твору та передання прав на службові твори.
Якщо працівники та гіг-спеціалісти створюють комп'ютерні програми, майнові права на такий службовий твір автоматично переходять компанії — резиденту «Дія.City». Винагорода за це оплачується окремо, але податки з неї платять так само як і з заробітної плати.
Військовий збір за ставкою 1,5 % та ЄСВ для працівників резидентів «Дія.City» зі ставкою 22 % від мінімальної зарплати сплачуються за загальним правилом, як і всіма іншими бізнесами.
Поки ІТ-бізнес лише починає досліджувати на практиці всі переваги та недоліки режиму «Дія.City», 2023 рік стане першим звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів «Дія.City». Однак, на наш погляд, запровадження в Україні Дія.City є кроком у правильному напрямку, який надасть додатковий стимул для нашої ІТ-галузі.
Скасована пільга з ПДВ для IT-компаній
Чим визначено: п. 26–1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України
Тимчасово на 10 років, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, від оподаткування ПДВ звільнялися операції з постачання програмної продукції та з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з пп. 14.1.225 Податкового кодексу України.
Тобто, раніше ІТ-компанії могли не платити ПДВ за розроблення комп'ютерних програм. Однак тепер, з 1 січня 2023 року українські постачальники програмної продукції змушені сплачувати ПДВ за базовою ставкою 20 %.
Які можуть бути наслідки цього посилення податкового тиску? Українські розробники будуть змушені врахувати збільшення витрат — і можуть підвищити ціни на продукти та послуги. А значить, це вплине на кінцевих користувачів — ІТ-спеціалістів, які користуються українським софтом, і звичайних громадян.
Але зовсім зневірюватися не варто: в ІТ-бізнесу є два шанси, що пільгу можуть відновити.
- Зараз у Верховній раді України зареєстровано законопроєкт № 7611. Він повертає пільгу на сплату ПДВ до 1 січня 2028 року.
- Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що в Мінцифрі розглядають варіант продовження дії пільги з ПДВ лише для резидентів «Дія.Сіті».
Тож крапку в цьому питанні ще не поставлено, тому радимо уважно слідкувати за розвитком ситуації щодо продовження пільги зі сплати ПДВ для постачальників програмної продукції.
Чекаємо на Е-резидентів з-за кордону
Чим визначено: Закон України від 06.10.2022 № 2654–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», який набрав чинності з 01 квітня 2023 року.
Тепер окремі іноземці зможуть набути статус електронного резидента (е-резидента) України, якщо вони:
- досягли 18-річного віку;
- не є податковими резидентами України;
- мають електронний підпис;
- запис з інформацією про них, внесений до інформаційної системи «Е-резидент».
Іноземці як е-резиденти зможуть:
- зареєструватись в Україні як фізична особа — підприємець і платник єдиного податку третьої групи з базовою ставкою 5 %;
- вести бізнес із надання послуг, виробництва або продажу товарів виключно нерезидентам України.
Але є і певні обмеження — е-резиденти не зможуть:
- наймати громадян або резидентів України;
- отримувати доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
- стати платниками єдиного соціального внеску.
Такий податковий режим стане в пригоді іноземцям, які бажають розвивати свій бізнес в Україні та платити менше податків, ніж їм довелося б сплачувати у своїй основній країні.
Ми точно бачимо, що іноземні ІТ-спеціалісти звернуть увагу на е-резидентство та як мінімум розглянуть такий варіант для оптимізації податків. Тож українським розробникам варто приготуватися до нової хвилі конкуренції.
Скасування «воєнних» пільг для підприємців
Чим визначено: Закон № 3219–IX від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану».
26 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський своїм підписом завершив піврічну сагу з податковою реформою: законопроєкт № 8401 став Законом України № 3219–IX і встиг набрати чинності 01 серпня 2023 року.
Головні зміни:
- прибрали спецгрупу 2 % — платникам єдиного податку III групи доведеться знову платити 5 %;
- ФОПи-єдинники І та II груп повинні платити єдиний податок;
- інспектори знову можуть проводити окремі документальні перевірки;
- відновили строки, які тимчасово зупиняли, зокрема щодо подання податкової звітності й адміністративного оскарження;
- підприємцям загрожуватимуть штрафи за несплату податків та ЄСВ, невстановлення РРО, невчасне подання звітності та інші порушення санкцій за порушення податкового законодавства.
Більше про зміни у сфері податкових перевірок з 1 серпня читайте у статті Альони Москаленко для видання Юридична газета.
Особливий негативний вплив цього Закону буде саме на ІТ-галузь, де дуже активно використовується B2B-модель співпраці та спрощена система оподаткування.
Ось такі податкові правила визначають роботу ІТ-бізнесу у 2023 році. Радимо тримати руку на пульсі, адже сьогодні кожна подібна новела може кардинально змінити вашу бізнес-модель та те, як ви платите податки, а отже, і заробляєте.