Для цього уряд підготував відповідне законодавство та розробив механізм реалізації програми. Окремо варто відзначити можливість звернутися за компенсацією через мобільний додаток «Дія».
Але проблема полягає в тому, що цей механізм передбачає компенсацію лише фізичним особам і лише за їхнє пошкоджене чи знищене житлове нерухоме майно. І тут постає справедливе запитання — а як бути бізнесу?
Відповідь на нього шукали Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service, та Сергій Гусєв, керівник практики супроводу HoReCa та Retail MK Legal Service.
Бізнес також значно постраждав від військової агресії: зокрема, будівлі, склади, обладнання, товари та продукція були втрачені, знищені, пошкоджені або навіть украдені.
Тож що держава планує робити, щоби допомогти підприємцям? На це запитання все ж є відповідь, хоча й досі неоднозначна. Так, наприкінці березня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації», якою офіційно визнав учасників приватного сектору бізнесу постраждалими від збройної агресії рф, а їхні економічні втрати — однією зі складових збитків, завданих Україні внаслідок такої агресії.
Що ж найбільше цікавить бізнес сьогодні в цьому питанні — розбираємо далі.
Що є економічними втратами бізнесу?
1. Вартість втраченого, знищеного, пошкодженого, украденого майна;
2. Втрачена вигода підприємства;
3. Втрати підприємства від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих на окупованих територіях України.
Підрахувавши фінансові втрати за цими пунктами, ви зможете сформувати приблизну суму ваших збитків.
Чи існує механізм компенсації?
Сьогодні питання механізму компенсації досі залишається відкритим. Один із можливих варіантів відшкодування збитків ми можемо побачити в проєкті Закону № 7237, який уже понад 2 місяці знаходиться на ознайомленні в уряду.
З найважливішого, законопроєкт передбачає:
● порядок звернення підприємцями про компенсацію майна;
● створення Державного реєстру майна, пошкодженого, знищеного чи втраченого внаслідок збройної агресії рф і спеціальної комісії, яка прийматиме й розглядатиме заяви бізнесу про компенсацію.
У зв’язку з тим, що Постановою Кабміну № 326 визначено КМДА та обласні адміністрації як відповідальні органи за визначення збитків, вважаємо, що Комісії будуть належати до структур наведених органів.
Однак у будь-якому випадку, поки керуватися цим законопроєктом зарано, тому очікуємо на його прийняття та остаточну редакцію.
Чиїм коштом відбуватиметься компенсація?
Уряд планує створити спеціальний фонд, який акумулюватиме в собі:
● державні кошти,
● кошти, що надходять на підтримку від іноземних партнерів,
● націоналізовані активи агресора як в України, так і на територіях інших держав,
● інші можливі джерела фінансування.
Як визначатиметься розмір збитку та чи необхідно бізнесу звертатися до сертифікованих експертів (оцінювачів)?
Насамперед збитки визначаються вартістю майна. Водночас Мінекономіки, Фонд державного майна та Мінреінтеграції спільно все ще розробляють спеціальну методику визначення шкоди, за якою й мають підраховуватися загальні суми втрат.
За фактом звернення підприємця Комісія, згадана в законопроєктів № 7237, визначатиме вартість збитку відповідно до затвердженої методики.
Звіт про розмір збитку сертифікованого оцінювача може знадобитися, особливо в частині визначення розміру втраченої вигоди. Так, за фінансовими результатами за минулий період (до 3-х років) експерт здатний розрахувати втрачену вигоду підприємства, тобто фінансові результати, на які підприємство могло б розраховувати, якби не настала збройна агресія рф.
Щобільше, звіт експерта в будь-якому випадку буде визначений як беззастережне підтвердження розміру збитків як у разі репарації, так і в разі стягнення збитків із країни агресора шляхом подання приватного позову. Такий звіт експерта можна буде порівняти та зіставити з оцінкою Комісії, яка прийматиме рішення про компенсацію.
Які заходи потрібно вжити бізнесу вже сьогодні?
Перш за все: збір і фіксація!
Ми рекомендуємо збирати всі необхідні (будь-які допустимі) документи, які можуть ідентифікувати майно, його власника та місцезнаходження на день знищення. Обов’язково збирайте фото, відео й інформацію з інтернет-ресурсів, які підтверджують факт знищення чи пошкодження майна. Крім цього, необхідно підготувати статутні документи підприємства й інші документи щодо господарської діяльності.
Особливо корисним буде провести та скласти акти інвентаризації, акти огляду стану майна, зібрати письмові свідчення свідків, фото/відео «до й після» та будь-які інші документи, які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати факт знищення чи пошкодження майна.
Зібравши максимальну кількість доказів, варто перейти до наступних превентивних заходів:
1. Надати інформацію (зафіксувати її) на спеціально створених онлайн-платформах таких, як:
● Warcrimes.gov.ua — створений Офісом Генпрокурора з міжнародними партнерами для належного документування воєнних злочинів;
● Damaged.in.ua — створений KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Мінекономіки з метою відображення повного переліку всього, що зруйновано.
2. Направити письмові повідомлення про пошкодження чи знищення майна до органу Національної поліції України та органу місцевого самоврядування за місцем події.
Так, наведені заходи можуть і не дати бажаних результатів. Однак поки не створено дієвого механізму компенсації, будь-яка спроба підприємства заявити про збитки матиме «свій» успіх.
Статтю опубліковано на сайті видавництва «Юридична практика»