MK Legal Service

10 кроків до відкриття ресторану

Карантинні обмеження не зупиняють підприємців від бажання відкривати нові заклади харчування та вигадувати цікаві бізнес-ідеї. Але для всіх ентузіастів у сфері HoReCa важливо не забувати про необхідність консультації з юристом на перших етапах запуску ресторанів. Одна неотримана ліцензія, непідписаний договір чи неоформлений працівник сьогодні можуть загрожувати сотнями тисяч штрафів у майбутньому.


Отож, які стартові кроки потрібно зробити мрійникам, щоби перетворитися на реальних власників ресторану чи кафе, які дозвільні документи потрібно підготувати, які обов’язкові вимоги щодо безпеки та якості мають бути дотримані та як захистити свої права на ресторан чи кафе — читайте в статті від експертів MK Legal Service, керуючого партнера Максима Курочко та адвоката Юрія Кочержука:

 

1. Реєстрація суб’єкта господарювання:

Першим кроком, безумовно, є реєстрація суб’єкта господарювання. Оптимальними організаційно-правовими формами для ресторанів чи кафе є ТОВ або ФОП.

 

За дотримання певних умов достатньо зареєструвати ФОП та обрати спрощену систему оподаткування (II чи III група платників єдиного податку), зокрема, якщо:

— ресторан продаватиме пиво, сидр, пері (без додавання спирту), столові вина та їжу;

— його доходи на рік не будуть перевищувати 5,004 млн грн (II група) чи 7,002 млн грн (III група).

 

ТОВ на загальній системі оподаткування необхідно зареєструвати, якщо:

— дохід на рік буде перевищувати зазначені вище ліміти або

— ресторан буде продавати не лише слабоалкогольні напої (а й горілку, ром тощо).

 

2. Обрання системи оподаткування:

Для ресторанної діяльності Податковий кодекс України передбачає декілька варіантів:

1) загальна система оподаткування (для ТОВ і для ФОПів):

— 18 % з чистого доходу/прибутку до оподаткування.

— для ФОПів — єдиний соціальний внесок 22 % від суми чистого доходу та військовий збір 1,5 % з чистого доходу.

— обмеження за річним доходом і за кількістю найманих працівників відсутні.

 

2) платник єдиного податку на II групі (для ФОПів):

— 20 % розміру мінімальної заробітної плати;

— єдиний соціальний внесок 22 % розміру мінімальної заробітної плати;

— річний дохід — не більше 5,004 млн грн;

— кількість працівників — не більше 10 осіб.

 

3) платник єдиного податку на III групі (для ТОВ і для ФОПів):

— 3 % від річного доходу для платників ПДВ або 5 % від річного доходу для неплатників ПДВ (ФОПів і ТОВ);

— єдиний соціальний внесок 22 % розміру мінімальної заробітної плати (ФОП);

— річний дохід — не більше 7,002 млн грн (ФОП і ТОВ);

— необмежена кількість найманих працівників (ФОП і ТОВ).

 

Тобто оптимальний варіант слід обирати залежно від запланованих обсягів діяльності, потрібної кількості працівників та інших факторів. При цьому власникам потрібно знати про можливість корпоративного структурування, яке, серед іншого, дозволяє зменшити податкове навантаження на бізнес.

 

3. Належне оформлення документів на приміщення ресторану:

Одним із головних факторів успішної діяльності ресторану чи кафе, безумовно, є вдало обране та належним чином оформлене приміщення. Зазвичай, його беруть в оренду, яку оформляють відповідним договором оренди.

При цьому потрібно звертати увагу на такі ключові моменти:

1.Відсутність обтяжень щодо приміщення:

— якщо приміщення в іпотеці, то необхідно взяти від іпотекодержателя згоду на здачу приміщення в оренду (ст. 9 ЗУ № 898–IV).

 

2. Цільове призначення приміщення:

— ст. 1 ЗУ № 481/95-ВР у сукупності із п. 2.50 ДБН В.2.2–15–2005 вимагає, щоби продаж підакцизних товарів здійснювався в торговельних (нежитлових) приміщеннях.

 

3. Строк оренди як визначальний фактор для форми договору:

— договір оренди на строк понад 3 роки потребує нотаріального посвідчення (ст. 794 ЦК України).

 

4. Чи є приміщення (його частина) об’єктом культурної спадщини:

— ст. 23 ЗУ № 1805-ІІІ передбачає обов’язок власника приміщення мати укладений охоронний договір із відповідним органом культурної спадщини.

 

В окремому порядку потрібно оформити документи на:

— вивіску ресторану чи кафе — перелік відповідних документів визначається місцевими нормативно-правовими актами. Наприклад, для Києва — п. 3.3.1. Рішення КМДА № 224/2446 від 20 квітня 2017 року визначає перелік документів, які необхідно додати до заяви про розміщення вивіски;

— літній майданчик, у разі його організації — порядок їхнього розміщення в Києві регулюється Розпорядженням КМДА № 2027 від 07 листопада 2013 року.

 

Передбачено два види майданчиків:

— літні на відкритому повітрі (діють із 01 травня до 31 жовтня)

— та сезонні (сезонна полегшена конструкція, яка може функціонувати цілий рік).

Відсутність документів, які дозволяють розміщувати літні майданчики, є підставою для їхнього примусового демонтажу (п. 7.3. згадуваного Розпорядження).

 

4. Реєстрація потужностей операторів ринку:

Перед відкриттям ресторану необхідно зареєструвати потужності оператора ринку відповідно до ст. 25 ЗУ № 771/97-ВР. За відсутність зареєстрованих потужностей передбачена відповідальність п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ № 2042–VIII, яка тягне за собою накладення штрафу:

— на юридичних осіб — у розмірі 120 000 грн;

— на фізичних осіб — підприємців — у розмірі 66 000 грн.

 


5. Запровадження стандартів контролю якості HACCP:

Імперативні положення ЗУ № 771/97-ВР зобов’язують усіх операторів ринку:

— розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що ґрунтуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, 

— а також забезпечувати належну підготовку із зазначених питань осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів (НАССР). 

 

Разом з таким обов’язком у п. 4. ч. 1 ст. 65 ЗУ № 2042–VIII встановлена відповідальність за недотримання нових стандартів контролю якості (НАССР):

— для юридичних осіб — у розмірі 180 000 грн

— для фізичних осіб — підприємців — у розмірі 90 000 грн.

  

6. Реєстрація пожежної декларації:

Положенням ч. 2 ст. 57 КЦЗ України передбачено, що початок роботи новостворених підприємств і початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості здійснюється на підставі зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

 

Відповідальність за відсутність такої декларації передбачена:

— ст. 164 КУпАП — від 17 000 грн до 34 000 грн

— а також ст. 175–2 КУпАП — від 680 грн до 1 700 грн.

  

7. Реєстрація касового апарату (РРО):

ЗУ № 481/95-ВР вимагає для продажу алкогольних напоїв чи тютюнових виробів обов’язкову наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій (РРО). За порушення правил використання РРО ст. 17 ЗУ № 265/95-ВР передбачено декілька видів фінансових санкцій.

 

Зокрема, правопорушеннями є:

— проведення розрахункових операцій із використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

— не проведення розрахункових операцій через РРО або з фіскальним режимом роботи

— невидача (в паперовому вигляді або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції

— проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Відповідальність за них — штраф у розмірі 100 % вартості товарів (послуг), реалізованих порушником.

 

8. Отримання необхідних ліцензій:

Для здійснення продажу алкоголю та тютюнових виробів, згідно зі ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР, необхідно отримати відповідні ліцензії. 

 

Перед поданням документів на отримання цих ліцензій обов’язково потрібно: 

— подати повідомлення за формою № 20-ОПП

— зареєструвати РРО (касовий апарат)

— врахувати, на якій системі оподаткування перебуває ФОП чи ТОВ, щоби не отримати відмову.

  

9. Належне оформлення відносин із працівниками та контрагентами:

Чинне українське законодавство передбачає значні фінансові санкції за порушення трудового законодавства. У зв’язку з цим, кожен працівник ресторану чи кафе має бути оформленим відповідно до законодавчих вимог (трудові або цивільно-правові договори).

 

Відносини з контрагентами слід оформляти господарськими договорами:

— договір купівлі-продажу нерухомого майна

— договір оренди (суборенди) нерухомого майна

— договір поставки товарів (обладнання)

— договір надання послуг

— договір комерційної концесії

 

10. Захист прав на ресторан:

Здійснення вище перелічених кроків забезпечить правомірну діяльність ресторану чи кафе. Однак для того, щоби захистити свої авторські права на ресторан та убезпечити себе від копіювання третіми особами бренду, комерційних найменувань та інших унікальних розробок, необхідно зареєструвати права інтелектуальної власності на них.

 

Для цього законодавство передбачає декілька механізмів:

— реєстрація торговельної марки

— реєстрація авторського права на твори (дизайн меню, наприклад)

— отримання патенту на корисну модель чи раціоналізаторську пропозицію.

 

Окрім цього, копія свідоцтва на торговельні марки є обов’язковим документом для отримання дозволу на розміщення вивіски ресторану чи кафе.

 

Очевидно, що потенційному власнику закладу харчування нереально самостійно забезпечити реалізацію всіх вище перелічених формальних кроків, адже йому потрібно займатися насамперед комерційними питаннями. 


А от досвідчений юридичний радник з експертністю в ресторанній сфері професійно та оперативно зможе вжити всіх необхідних заходів для успішного відкриття та правомірної безпечної діяльності ресторану чи кафе. 


Команда MK Legal Service має 10-річний досвід комплексного юридичного супроводу лідерів HoReCa та з легкістю та професіоналізмом допоможе реалізувати вашу мрію — відкрити ресторан!


1 частина статті розміщена на Liga:BOOK
2 частина статті розміщена на Liga:BOOK