Всі новини

Як бізнесу довести порушення NDA, NCA та NSA: висновки з судової практики

Компанія наймає нового працівника. Серед перших документів, які він підписує, — NDA (договір про нерозголошення конфіденційної інформації), NCA (договір про неконкуренцію) та NSA (договір про непереманювання).

Після цього HR, юристи та CEO зазвичай видихають із полегшенням. Здається, що конфіденційна інформація захищена, працівник не переманить клієнтів і не перейде до конкурентів, а в разі порушення компанія легко стягне передбачений договором штраф.

Однак судова практика показує інше: навіть якщо працівник підписав ці договори й порушив їх, це ще не гарантує, що компанія зможе захистити свої інтереси.

Усе вирішують докази порушення. Детальніше цю практику розбирають Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service, і Антон Демчук, юрисконсульт GigaCloud, у статті для SPEKA.

Що зазвичай очікує побачити суд?

Показовим прикладом є справа № 908/3552/19, у якій компанія не змогла довести порушення договору.

Компанія стверджувала, що працівник:
  • розголосив клієнту конфіденційну інформацію про розмір своєї винагороди;
  • перейшов до прямої співпраці з клієнтом, через що компанія втратила цього клієнта.

Фактично позиції сторін виглядали так:
Аргументи компанії:
  • Працівник письмово підтвердив, що повідомив клієнту інформацію про свою винагороду.
  • Працівник почав співпрацювати безпосередньо з клієнтом компанії.
  • Саме дії працівника призвели до припинення співпраці між компанією та клієнтом.
Позиція працівника:
  • Пояснення надав під тиском, тому вони не можуть бути доказом.
  • Заперечив, що домовлявся про співпрацю з клієнтом усупереч договору.
  • Заперечив, що впливав на рішення клієнта.
Оцінка суду:
  • Компанія не довела, як саме працівник передав клієнту конфіденційну інформацію. Наданих доказів виявилося недостатньо.
  • Компанія не надала доказів такого переходу чи домовленостей. Суд також наголосив: порушенням є не сам перехід до клієнта, а дії, спрямовані на припинення його співпраці з компанією.
  • Суд не побачив доказів того, що саме дії працівника стали причиною припинення співпраці. Крім того, сам клієнт письмово підтвердив, що працівник не впливав на його рішення.
Результат: суд відмовив у задоволенні позову, оскільки компанія не змогла довести, що працівник порушив умови договору.
Компанія не погодилася з рішенням і звернулася до апеляційного суду зі скаргою з такими мотивами:
  • суд безпідставно відхилив письмові пояснення працівника, адже той не довів, що написав їх під тиском;
  • працівник достатньо володів англійською мовою, щоб розуміти зміст підписаних договорів;
  • порушення полягало не в самому переході до клієнта, а в діях, які призвели до припинення співпраці між клієнтом і компанією.
Результат: апеляційний суд залишив рішення без змін і погодився з висновками суду першої інстанції. На думку суду, компанія так і не змогла довести ані факт розголошення конфіденційної інформації, ані те, що саме дії працівника стали причиною припинення співпраці з клієнтом.
Саме тут виникає головне питання: які докази суди вважають достатніми, щоб підтвердити порушення NDA, NCA чи NSA?

Відповідь дає інша судова практика — справи, у яких компаніям вдалося довести порушення та виграти спір.

Які докази суди вважають достатніми для підтвердження порушень NDA, NCA, NSA?

Таких рішень в українській судовій практиці поки що небагато. Проте вони вже дають розуміння того, які докази можуть переконати суд.

У справі № 757/17647/19-ц компанія уклала з працівником NDA.

Після припинення співпраці працівник опублікував у Facebook та LinkedIn інформацію про контрагентів, проєкти та розмір своєї винагороди.

На відміну від попередньої справи, компанія надала суду комплекс доказів:
  • NDA з детальним визначенням конфіденційної інформації;
  • матеріали огляду сторінок працівника, які суд зафіксував у порядку забезпечення доказів;
  • докази співпраці з контрагентами та проєктами, інформацію про які працівник розголосив;
  • лист контрагента про розірвання договору, у якому прямо зазначалося, що причиною стало розголошення конфіденційної інформації;
  • договір із контрагентом, який підтверджував розмір втраченого доходу.
Результат: суд визнав порушення NDA доведеним і стягнув із працівника 279 808 грн упущеної вигоди.
У справі № 1355/12 компанія уклала з інженером NDA, який діяв ще впродовж 5 років після звільнення. Під час роботи працівник мав доступ до технологічної документації, а після звільнення відкрив власне підприємство з аналогічним видом діяльності.
Щоб довести порушення договору, компанія надала суду такі аргументи:
  • працівник багато років працював на підприємстві та мав доступ до технологічних процесів;
  • до працевлаштування він не мав досвіду роботи у цій сфері;
  • у регіоні фактично не працювали інші аналогічні підприємства;
  • одразу після звільнення працівник відкрив власне підприємство з аналогічним видом діяльності;
  • новостворене підприємство почало отримувати прибуток від цієї діяльності.
Результат: суд визнав ці докази достатніми та стягнув із працівника 26 620 грн збитків. Суд також дійшов висновку, що нове підприємство експрацівника отримало цей прибуток завдяки використанню конфіденційної інформації компанії.
Разом із цим, судова практика щодо NCA та NSA в Україні поки що залишається обмеженою. Через це суди ще не сформували сталих підходів до доказування порушень таких договорів.

Що це означає для бізнесу?

NDA, NCA та NSA можуть ефективно захищати інтереси бізнесу в українських судах. Проте сам факт підписання договору ще не гарантує перемоги в спорі.

Компанія має не лише виявити порушення, а й довести, хто, коли і в який спосіб його вчинив, а також показати, яких збитків це завдало бізнесу.

Саме тому ефективний захист починається задовго до судового спору. Бізнесу варто контролювати доступ до конфіденційної інформації, документувати взаємодію з працівниками та своєчасно фіксувати докази, які за потреби можна використати в суді.
2026-08-20 17:25