РРО для закладів харчування, торгівлі та сфери послуг: вимоги, пільги та штрафи
Вимоги для бізнесу з застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО — програмні реєстратори розрахункових операцій) діють уже майже 30 років.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (надалі за текстом — Закон №265) визначив основні правила застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З 01 січня 2022 року ситуація змінилася: кожен ФОП, який є платником єдиного податку ІІ, ІІІ і ІV групи повинен застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій. До цієї категорії входять, у тому числі й підприємці, що здійснюють онлайн-торгівлю.
Тетяна Шуляк, адвокатка практики супроводу HoReCa i Retail MK Legal Service, детально розібрала, які самі підприємці повинні реєструвати РРО, хто може проводити операції без РРО та хто може сплачувати зменшені штрафи за виявлені порушення, у колонці спеціально для ThePage
Хто повинен використовувати РРО?
Зараз вимога з застосування РРО діє незалежно від виду діяльності та обсягу доходу на ці категорії підприємців:
ФОПи на загальній системі оподаткування;
юридичні особи на загальній системі оподаткування;
ФОПи платники єдиного податку ІІ-ІV груп.
Вони мають використовувати РРО/ПРРО в розрахункових операціях, у яких:
отримують готівку;
приймають оплату з платіжних карток (за допомогою терміналів, інтернет-еквайрингу, приймають платежі за номером картки ФОПа);
надсилають товари службами доставки та отримають післяплату.
Хто може не використовувати РРО?
Перший виняток стосується підприємців, які отримують перекази за реквізитами свого розрахункового рахунку (IBAN). Такий переказ не підпадає під визначення розрахункової операції, тому проводити такий розрахунок через РРО/ПРРО не потрібно.
Якщо ми говоримо про сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, то для таких бізнесів умови визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 зі змінами від 23.12.2021 року.
Зокрема, Постанова говорить, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території сіл та селищ, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО. Натомість вони мають використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Постанова фіксує 3 винятки для сільських і селищних бізнесів, коли вони все-таки повинні застосовувати РРО/ПРРО:
така роздрібна торгівля здійснюється в торгівельному об’єкті;
на об’єкті торгівлі також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
підприємцем здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через інтернет.
Що загрожує за порушення правил використання РРО?
За порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО Закон №365 передбачає відповідальність у вигляді відповідних фінансових санкцій. Найбільша небезпека для підприємців: чіткої суми за кожне порушення не передбачено.
Ключовий штраф передбачений за:
проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО операцій з фіскальним режимом роботи;
невидачу чека (в паперовому вигляді або електронній формі) — відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;
проведення операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті.
У цьому випадку ви маєте заплатити штраф у розмірі:
100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне порушення.
Інші фінансові санкції передбачені вже в меншому розмірі:
1) Найменший штраф, 340 грн, ви заплатите, якщо:
порушили встановлений пунктом 1 статті 9 Закону №265 порядок проведення розрахунків через касу з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій;
порушили порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті.
2) 510 грн доведеться заплатити, якщо:
контрольну стрічку не надруковано;
контрольну стрічку не створено в електронній формі на РРО;
виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
ви не подали до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.
3) 850 грн — доведеться заплатити у випадку порушення встановленого порядку використання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, а саме у вигляді:
невикористання,
використання незареєстрованих книжок і книг;
незбереження цих книжок і книг упродовж установленого строку.
4) 5100 гривень штрафу передбачено за кожне з таких порушень:
проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
Хто може уникнути покарання за порушення правил використання РРО?
З початком повномасштабних дій на території України відповідальність за невстановлення РРО/ПРРО та його невикористання тимчасово скасували.
Станом на сьогодні, згідно з розділом II Прикінцевих положень Закону №265 визначено, що підприємці звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону №265, якщо вони були вчинені в період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.
Виняток: це звільнення не стосується порушень при продажу підакцизних товарів, іноземної валюти та організації азартних ігор.
З 1 жовтня 2023 року загальні умови щодо відповідальності за порушення повернули, але з певними пільгами для бізнесу:
Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану підприємці можуть проводити розрахункові операції в режимі офлайн із перевищенням встановлених строків, використовуючи фіскальні номери, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 Закону №265.
З 1 жовтня 2023 року підприємці не несуть відповідальності за порушення закону при продажу товарів і наданні послуг на тимчасово окупованих територіях, територіях активних і можливих бойових дій, до моменту завершення відповідних обставин. Ці дати визначаються згідно з переліком територій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
З 1 серпня 2023 року до 31 липня 2025 року, або до скасування воєнного стану, фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ, будуть платити зменшені штрафи за порушення вимог до проведення розрахункових операцій.
Пільги на штрафи для цих підприємців передбачені за такі порушення:
проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи;
невидача (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа;
проведення операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
У цьому випадку ФОПи мають заплатити штраф у розмірі:
25% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за порушення вчинення вперше;
50% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне порушення.
Важливо розуміти: попри послаблення та зменшення розміру фінансових санкцій за порушення, використання РРО/ПРО у 2024 році залишається обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції.