Чи можна закрити компанію, щоб уникнути податкової перевірки: розбір від податкового адвоката

Нещодавно у медіа з’явилася інформація про початок ліквідації ПП «Мережа-Сервіс Львів» — компанії, пов’язаної з мережею магазинів «Близенько». Журналісти припустили, що це може бути пов’язане з внесенням підприємства до плану-графіка податкових перевірок на 2026 рік.

Компанія оперативно спростувала ці припущення та пояснила: реорганізація є плановою і проводиться для приведення структури бізнесу у відповідність до вимог нового законодавства. Представники мережі окремо зазначили: від ДПС ніхто не тікає, а для ліквідації підприємства вони й так мають пройти обов’язкову документальну податкову перевірку.

У цій статті Павла Журавльова, податкового адвоката MK Legal Service, для The Page розберемо, чи може початок ліквідації або реорганізації вплинути на проведення перевірки ДПС та які правові наслідки це має для бізнесу.

Планову перевірку ДПС готує заздалегідь і вносить бізнес до плану-графіка податкових перевірок (детально це регулює Глава 8 Податкового кодексу України). До плану-графіка включають платників податків, які мають ризик несплати податків та зборів і невиконання інших вимог законодавства.

Натомість позапланову перевірку ДПС не готує наперед, а може призначити сама в окремих випадках. Один із таких — добровільний запит від платника податків.

Саме такий запит подає власник бізнесу, якщо хоче ліквідувати компанію (пп. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 ПКУ). Один з етапів для завершення ліквідації — документальна позапланова перевірка.

Але залишається інше питання: чи виключають підприємство з плану, якщо власник запросив окремо таку позапланову перевірку? За законом: ні. Але на практиці під час її проведення власники бізнесу намагаються поєднати ці дві перевірки в одній.

Сам по собі початок ліквідації, зміна власника чи керівника компанії не означають ухилення від податкової перевірки. Навпаки, спроба уникнути контакту з податковим органом може лише ускладнити ситуацію.

Якщо підприємство не допускає податкову до перевірки або фактично відсутнє за місцезнаходженням, ДПС не втрачає своїх повноважень.

Податковий кодекс прямо встановлює: якщо платник податків до завершення перевірки або в строки, передбачені статтею 86 ПКУ, не надає документи на підтвердження показників звітності, ДПС вважає такі документи відсутніми на момент її складання (п. 44.6 ст. 44 ПКУ). Виняток — лише якщо документи вилучили правоохоронці.

У результаті податкова служба може відобразити в акті перевірки завищення витрат і донарахувати податкові зобов’язання. Тобто ДПС вважатиме, що ви не підтвердили всі витрати, а значить, маєте більший прибуток і повинні заплатити з нього більшу суму податку.

Окремо варто розуміти питання відповідальності керівника. Якщо податкова донарахує податки за попередні періоди, відповідальність нестиме той керівник, який очолював компанію саме в цей час. Зміна директора у 2026 році не звільняє попереднього керівника від відповідальності за порушення, допущені під час його управління.

З огляду на описані обставини, сам факт ліквідації або зміни керівника складно розглядати як інструмент уникнення перевірки. Найчастіше бізнес намагається синхронізувати планову перевірку з ліквідаційною, щоб пройти процедури одночасно.

Підписуйтесяfacebooktelegramviberyoutubeinstagram

Під час будь-якої перевірки ДПС зобов’язана надати копію наказу, у якому чітко зазначається, кого саме перевіряє, з якою метою, за якою адресою і реквізитами, у якому форматі — плановому чи позаплановому (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Податковий орган має право перевіряти лише того суб’єкта господарювання, який зазначений у цьому наказі.

Якщо ж під час перевірки податкова виявляє ознаки порушень з боку іншої компанії, вона може направити їй окремий запит (ст. 73 ПКУ). І вже якщо ця друга компанія не надасть або надасть документи не в повному обсязі, ДПС може призначити окрему документальну позапланову перевірку. Це вже буде самостійна процедура щодо іншого суб’єкта господарювання.

На практиці податкова часто включає до плану-графіка одразу кілька пов’язаних між собою компаній. Для прикладу, на 2026 рік до плану-графіка внесені компанії, кінцевим бенефіціаром яких є Юрій Косюк: ПрАТ «МХП», ТОВ «Овочева Скарбниця МХП», ТОВ «МХП Фудсервіс».

Порядок призначення та проведення податкових перевірок детально врегульовує Податковий кодекс України. Інспектор не може просто «прийти з вулиці» — закон встановлює чіткі процедурні вимоги.

Стаття 81 ПКУ передбачає: перед початком документальної виїзної перевірки (тобто на території підприємства) податківці повинні пред’явити або надіслати платнику податків:

Без цих документів перевірку розпочинати не можна.

Виняток — фактична перевірка: її можуть розпочати до вручення наказу. Інспектор спочатку проводить контрольну закупівлю (контрольну розрахункову операцію), щоб господарська операція фактично відбулася: платник податків провів її через свою систему обліку та видав розрахунковий документ. Уже після цього інспектори пред’являють наказ і направлення на перевірку.

Якщо платник податків не погоджується з висновками акта, він має право подати заперечення та надати документи, що підтверджують його позицію. Лише після розгляду цих заперечень податковий орган приймає та надсилає податкові повідомлення-рішення, у яких визначає суми податкових зобов’язань до сплати.

Як показує практика та Податковий кодекс, ліквідація компанії або зміна керівництва не є «чарівною кнопкою», що скасовує інтерес з боку ДПС. Ба більше, спроба використати припинення діяльності як інструмент уникнення перевірки може призвести до зворотного ефекту: нарахування податків за непрямими методами через «відсутність документів».

Найкраща стратегія при зустрічі з податковою — не закриття бізнесу, а якісна підготовка документів та професійний юридичний супровід. Адже мета будь-якої перевірки — не просто знайти порушення, а перевірити відповідність вашого обліку закону. І саме на цьому етапі залучення податкових адвокатів допоможе успішно підготуватися до перевірки, пройти її без наслідків та оформити закриття бізнесу.