Законопроєкт № 5600 від 2 червня 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» досить суттєво змінює правила гри для різних категорій платників податків, зокрема,малого та середнього бізнесу.
Про ключові зміни законопроєкту розповіли Курочко Максим, керуючий партнер MK Legal Service та Ільющенков Олексій – старший юрист MK Legal Service, м. Київ спеціально для видання «Юридична практика».
Вийти під заставу
Однією з найбільш резонансних змін є те, що оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів призведе до поширення податкової застави на такі неузгоджені грошові зобов’язання (нова редакція пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу (ПК) України). Це означає, що якщо сума донарахованих податків та штрафів буде перевищувати 180 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на 2021 рік це 197 010 грн — гранична сума для виникнення права застосування податкової застави), то буде призначено податкового керуючого, описано майно платника податків на суму податкового боргу і, як наслідок, платник податків не буде мати право відчуження описаного майна без згоди податкового керуючого.
Зрозуміло, що, наприклад, для торговельних підприємств, це означатиме фактичне зупинення господарської діяльності. З іншої сторони, платнику податку відповідно до Податкового кодексу дається строк у 10 календарних днів для сплати донарахованих податків і штрафів. Упродовж цього часу платник податків матиме можливість, наприклад, передати належне йому майно іншим особам, що, очевидно, знівелює мету запропонованої норми.
Крім того, несплата податкового боргу на суму понад 1 млн грн платником податку впродовж 30 календарних днів після отримання відповідної податкової вимоги даватиме право контролюючому органу встановити тимчасове обмеження в праві виїзду керівника боржника — юридичної особи за межі України — до повного погашення такого боргу (доповнення пунктів 20.1.35–2, 87.13, 91.3, 95.3 відповідних статейПК України).
Як наслідок, запроваджується обмеження права на свободу пересування особи навіть без доведення її вини. Водночас цікаво, чи буде змінюватися особа, на яку накладаються обмеження, у разі зміні керівника платника податків? І якщо так (а запропоновані формулювання в законопроєкті 5600 свідчать саме про це), то в чому вина нового керівника, який не має жодного стосунку до порушень, які виникли до його діяльності?
Запропоновані законопроєктом 5600 зміни до ПК України запроваджують обмеження права на свободу пересування особи навіть без доведення її вини
Контролюючі органи отримують право на письмовий запит про надання інформації не за умови наявності фактів, які свідчать про порушення платником податків законодавства, а лише за наявності фактів, які можуть свідчити про такі порушення (нова редакція пункту 73.3 статті 73 ПК України). Це уточнення ще більше розв’язує руки контролюючим органам у розсиланні запитів без належної підстави, що призведе до збільшення витрат платників податків на їхнє адміністрування.
Викликає питання й те, як усі зазначені вище зміни узгоджуються з презумпцією правомірності рішень платника податків (підпункт. 4.1.4. ПК України).
Також варто звернути увагу на істотне зменшення строків для застосування штрафів у розмірі 40 % і 50 % суми ПДВ за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилоку разізазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної (нова редакція пункту 120–1.1 статті 120–1 ПК України). Замість порушення строку реєстрації до 365 днів — до 180 днів і замість порушення строку реєстрації на 366 днів і більше — на 181 день і більше.
У разі набуття чинності законопроєктом 5600 варто очікувати зміни інструментів і механізмів продажу житла та викликане цим збільшення його вартості
Для платників ПДВ буде істотно зменшено строки включення до складу податкового кредиту податкових накладних, складених через більш ніж 180 днів із моменту здійснення господарської операції (чинна норма — 1095 днів) (нова редакція статті 198 ПК України).
Додатково обмежується право на бюджетне відшкодування ПДВ, яке ставиться в залежність лише від певних видів господарської операції платника податку або ступеня перероблення товару (нова редакція статті 200 ПК України), а не від усіх операцій як у чинній редакції.
Окремо треба звернути увагу, що більшість податкових змін законопроєкту 5600 запроваджуються в тому ж 2021 податковому році, коли й приймається цей закон, що є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.
Удар по реальному сектору
Для окремих галузей зміни будуть ще більшими. Зокрема, законопроєкт 5600 у первісній редакції передбачає різке зростання податкового навантаження на користувачів земельних ділянок і фермерів, які переважно теж є середніми або малими підприємствами.
Встановлюється загальне мінімальне податкове зобов’язання платника податку — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (нова редакція статей 141, 165, 170 ПК України). Водночас із 2 га до 0,5 га зменшена площа землі, дохід із якої не включається до складу загального мінімального податкового зобов’язання угідь.
Якщо дохід такого платника податків є меншим за визначене загальне мінімальне податкове зобов’язання, то платнику податку буде потрібно доплатити різницю. Водночас у випадку, якщо дохід є більшим за загальне мінімальне податкове зобов’язання, то сума податку з такого перебільшення не враховується в загальній сумі сплачених податків за наступний період.
Прийняття законопроєкту 5600 призведе до розширення повноважень контролюючих органів, збільшення штрафів для платників податків ізростання адміністративних витрат бізнесу
Аналогічно законопроєкт 5600 збільшує податкове навантаження на учасників ринку житлової нерухомості.
Так, передбачається сплата ПДВ для платників, які здійснюють продаж житла на вторинному ринку (нова редакція статті 197 ПК України), у чинній редакції — ПДВ сплачувався при першому продажу; збільшується ставка (до 18 %) оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій із продажу третього та більше об’єктів нерухомості впродовж року (чинна — 5 %) (нова редакція статті 172 ПК України).
Ці новації вплинуть на механізми продажу житла, які використовують забудовники. Зокрема, має зникнути схема мінімізації оподаткування, яка використовувалася деякими учасниками ринку, коли будівництво об’єктів нерухомості та їхній продаж здійснювався від імені фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності. У цьому випадку, продавець сплачував податки за ставкою 5 %. Зміни, що пропонуються, усувають економічний зміст такої схеми. Водночас це жодним чином не буде перешкодою для забудовників перейти на інші механізми продажу нерухомості з використанням інститутів спільного інвестування, житлово-будівельних кооперативів, відступлення права вимоги тощо.
Теж саме можна сказати й щодо запровадження ПДВ із наступних продажів. По-перше, ці зміни не стосуються фізичних осіб, які не є платниками ПДВ. По-друге, для забудовників чи посередників прямий продаж житла на вторинному ринку ймовірніше буде замінений на різні складніші юридичні конструкції, до яких буде застосовуватися інший режим податкового регулювання.
Тож від будівельної галузі варто очікувати зміни інструментів і механізмів продажу житла та викликане цим збільшення його вартості через додаткові витрати на впровадження таких механізмів.
Зростання фіскального тиску
Загалом, прийняття законопроєкту 5600 призведе до розширення повноважень контролюючих органів, збільшенням штрафів із платників податків та росту адміністративних витрат бізнесу.
Статтю розміщено у випуску № 31-32 White Collar Crime видання «Юридична практика»