Останні десятиліття у світі спостерігається збільшення обсягів міжнародної торгівлі товарами та послугами. В Україні зовнішніми операціями займаються не лише компанії, а й фізичні особи-підприємці (надалі — ФОП). На відміну від великого та середнього бізнесу, який зазвичай має гарно налагоджену договірну систему, які професійно контролює команда бухгалтерів, ФОПи не завжди мають змогу врахувати всі вимоги до ведення міжнародної діяльності.
У цій статті ми розглянемо, як ФОПу юридично правильно оформити господарські взаємовідносини з іноземними контрагентами та отримати оплату за свої товари чи послуги.
Для початку визначимося, на якій системі оподаткування фізична особа-підприємець має право співпрацювати та у якій формі з іноземними контрагентами.
1. Постачання товарів
Чинне законодавство України не містить заборони на постачання товарів іноземним контрагентам ФОПами ані на загальній системі оподаткування, а ні на 2 та 3 групах єдиного податку. Водночас платники 1 групи не можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, адже відповідно до пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (надалі — ПКУ) вони здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню.
Отже, для роботи з іноземними контрагентами ваш ФОП має бути на 2, 3 групі єдиного податку або на загальній системі.
2. Надання послуг
ФОПи на загальній системі оподаткування та платники 3 групи єдиного податку можуть надавати послуги нерезидентам, тоді як платники на 2 групі можуть надавати послуги лише платникам єдиного податку та населенню.
Що характерно, дуже часто платники податків вважають, що до поняття «населення» належать будь-які фізичні особи, які проживають як в Україні так і за кордоном. Але це хибне припущення. Так, відповідно до позиції ДПС, викладеної в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС, яка підтверджена й позицією Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 листопада 2020 року в справі № 826/247/16 «Населення — сукупність людей, які перебувають у межах даної держави й підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством.»
Отже, фізичні особи-підприємці на 2 групі єдиного податку надавати послуги тільки фізичним особам, що перебувають на території України. Відповідно, для роботи з іноземними контрагентами ваш ФОП має бути на 3 групі єдиного податку або на загальній системі.
3. Оформлення співпраці з іноземцями
Оформлення господарських відносин із міжнародними контрагентами відбувається на підставі укладених між сторонами зовнішньоекономічних договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності (у нашому випадку це фізична особа-підприємець) або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
4. Отримання оплати з-за кордону та сплата податків
Для отримання оплати за товари чи послуги, які експортуються ФОПом за кордон, потрібно відкрити в банківській установі валютний рахунок як фізична особа-підприємець. Водночас при відкритті рахунку суб’єкт господарювання вибирає валюти, у яких планує відкрити рахунок. Найпоширенішими валютами є долар США та євро.
Якщо ФОП отримує оплату за експортовані товари чи послуги на свій валютний рахунок, то в такому випадку все зрозуміло. Але як бути ФОПу, якщо послуги надаються через різні міжнародні платформи й оплата надходить через платіжні системи Deel, Payoneer, Wise або інші?
До недавнього часу податкова у своїх консультаціях сформувала усталену практику, у який не визнавала кошти, отримані на рахунок, відкритий у таких платіжних системах, підприємницьким доходом платника єдиного податку. Відповідно ДПС розглядала такий дохід як особисті іноземні доходи фізичної особи. Тобто з таких іноземних доходів, на думку податківців, необхідно сплатити не податок за відповідною ставкою ФОПа, а:
— сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%,
— сплатити військовий збір за ставкою 1, 5%,
— задекларувати такі отримані доходи в річній Податковій декларації про майновий стан та доходи.
Для прикладу, це наступні індивідуальні податкові консультації: від 28.06.2023 № 1508/ІПК/99–00–24–03–03–06, від 09.08.2023 № 2359/ІПК/99–00–24–03–03–06, від 24.10.2023 № 3723/ІПК/99–00–24–03–03–06, від 29.11.2023 № 4417/ІПК/99–00–24–03–03 ІПК від 04.12.2023 № 4490/ІПК/99–00–24–03–03 ІПК.
Але останнім часом податкова значно лібералізувала свій підхід у цьому питанні. Так, в індивідуальній податковій консультації від 30.05.2024 № 2985/ІПК/99–00–24–03–03 ІПК податкова вже змінила свій підхід та зазначила таке:
Кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, включаються до доходу фізичної особи-підприємця — платника єдиного податку та оподатковуються в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ, якщо вони:
— зараховані на рахунок, відкритий у системі Payoneer та Wise,
— надалі перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду).
Датою отриманні зазначеного доходу є дата надходження коштів на рахунки, відкриті в системах Payoneer та Wise.
Водночас для фізичної особи-підприємця всі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються в національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання в системах Payoneer та Wise.
На противагу, кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб, якщо:
— зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому в системі Payoneer та Wise, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності,
— або такі кошти зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб».
Отже, головною умовою є те, що на кінець звітного періоду кошти, які надійшли на рахунки, відкриті в системі Payoneer або Wise мають бути зараховані на валютний рахунок ФОПа, відкритий у банківській установі України.
Аналогічна позиція висвітлена ДПС і в індивідуальній податковій консультації від 30.05.2024 року № 2987/ІПК/99–00–24–03–03 ІПК стосовно системи Deel.
Водночас звертаємо увагу, що індивідуальні податкові консультації мають правові наслідки лише для суб’єкта, який його отримав, а тому, якщо ви плануєте отримувати платежі від іноземних контрагентів через платіжні системи, то радимо отримати індивідуальну податкову консультацію стосовно себе, що убереже від подальших можливих негативних наслідків.
Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопостаченого товару)
— у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті)
— або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопостаченого товару).
Водночас наразі граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за загальним правилом становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених із 05 квітня 2022 року.