Про стійкість команди MK Legal Service під час повномасштабної війни, роботу сервісних та продуктових компаній, military-tech, Дія.City, кібербезпеку, а також про ІТ-індустрію як драйвера відбудови України – читайте в інтерв’ю керуючого партнера MK Legal Service Максима Курочко для видання «Юридична газета»
Про розвиток MK Legal Service під час війни
Як змінилася робота MK Legal Service від початку повномасштабної війни?
Війна безпосередньо вплинула на роботу MK Legal Service. З перших тижнів війни четверо юристів (з яких троє — це керівники практик та 1 старший юрист) добровольцями пішли захищати Україну зі зброєю в руках, двоє з них зараз перебувають на передовій лінії фронту.
Ми проводимо активну кадрову політику, жодного працівника не скоротили з початку війни. Щобільше, ми працевлаштували 4 нових фахівців із березня 2022 року, і зараз у компанії відкрито 3 нових вакансії.
Які заходи ви вжили для адаптації до нових умов?
Ми максимально допомогли співробітникам із вирішенням їхніх побутових питань, забезпечили робочі місця з постійним доступом до мережі Інтернет та електроживленням. 100 % команди продовжує працювати на території України.
З командою працюємо як офлайн, так і онлайн, проте активніше все-таки почали використовувати Zoom і Microsoft Teams.
З якими основними проблемами зіткнулася компанія?
Кадрова нестача на початку війни, відключення світла та перебої зі зв’язком, переривання робочого процесу під час повітряних тривог.
Наприклад, одним із перших до лав ЗСУ вступив наш головний IT-юрист Олексій Ільющенков. І це в той час, коли проходила активна фаза релокації нашого клієнта GigaGroup і в сотні разів збільшилася кількість кібератак!
На яких напрямках Ви зараз сконцентрувалися?
По-перше, ми продовжуємо абонентський юридичний супровід майже всіх наших клієнтів, які були в нас до війни. Головні індустрії — це ІТ-інфраструктура, HoReCa та Retail.
Окрім звичайної корпоративної, договірної та судової роботи, активно консультуємо наших клієнтів щодо військового обліку працівників, а для об’єктів критичної інфраструктури організовуємо бронювання критично важливих фахівців. Також за останній рік збільшилася кількість справ із відшкодування завданих збитків і роботі з дебіторською заборгованістю.
По-друге, супроводжуємо інвестиційні угоди. Можливо, хтось буде здивований, але український бізнес продовжує розвиватися та масштабуватися. За дослідженням Індексу настроїв малого бізнесу від European Business Association, 76 % підприємців планують розширювати бізнес у 2023 році, а 67 % — залучати кошти для розвитку.
Уже за час війни наші клієнти відкрили понад десять нових ресторанів, переважно через франчайзингові угоди. У Києві відкрилася ціла мережа магазинів напівфабрикатів «Сам удома». Я був інвестиційним радником цього проєкту, а наразі разом із командою ми забезпечуємо комплексний юридичний супровід відкриття та діяльності магазинів.
По-третє, реалізуємо для українського бізнесу такі необхідні під час війни безпекові рішення. Це й релокація офісів і виробничих потужностей у безпечні регіони держави або за кордон, і впровадження на підприємстві системи кібербезпеки, і бронювання ключових кадрів.
Розкажіть про найцікавіші проєкти у 2022 році. Що особливого ви зробили для клієнтів і як допомогли їм втриматися попри всі складнощі?
Одним із найцікавіших проєктів 2022 року в нас був комплексний супровід масштабування мережі магазинів домашніх напівфабрикатів ручної роботи під брендом «Сам удома» в м. Києві, про який я згадав.
Власник звернувся до мене вже після вторгнення 24 лютого. За моєї активної участі вдалося знайти такого ж сміливого інвестора, тож за 2022 рік відкрилися й активно працюють у Києві 10 магазинів.
Команда MK Legal Service забезпечує юридичний супровід цього проєкту «під ключ»: від оформлення інвестиційної угоди між партнерами до підписання договорів оренди та отримання всіх необхідних прав і дозвільних документів. Уявіть собі складність роботи, якщо неодноразово під час важливих переговорів відбувається масовий ракетний обстріл чи відключається електроенергія. Але сміливість, професійна команда та патріотизм не залишили місця для страхів і ризиків. Тому проєкт триває, плани в нього амбітні, а ми готові допомогти їх реалізувати.
Зміни ІТ-бізнесу під час війни
Кажуть, що кризи прискорюють зміни. Які процеси в ІТ, на вашу думку, прискорила війна?
Якщо говорити про продуктовий IT-бізнес, то він завжди був експортноорієнтованим. Щодо сервісного IT-бізнесу, то насамперед війна розвернула його в напрямку глобалізації та виходу на міжнародні ринки.
IT-фахівці здебільшого все ще працюють в Україні, тому в обох випадках відбулися змінилися робочі процеси.
Першочергово власники бізнесів почали дбати про те, щоби підвищити рівень безпеки праці в будь-яких випадках. Для цього компанії створили чи орендували резервні безпечні майданчики в інших регіонах країни та за кордоном, щоб розмістити там обладнання з критичними даними та ключових IT спеціалістів. Окрім додаткових гарантій безпеки такий підхід дає змогу компанії збільшити кількість такого необхідного наразі валютного виторгу.
Як змінювалися потреби ІТ-бізнесу за рік війни? Розкажіть, будь ласка, про свій досвід.
У перші місяці війни основними питаннями були релокація в межах України, бронювання ІТ-спеціалістів та вирішення оперативних договірних спорів (дебіторка, перепідписання та розірвання договорів).
Ближче до літа почастішали запити на переведення ІТ-компаній до спецрежиму Дія.City, допомога із частковою релокацією за кордон — тут бізнеси зверталися за структуруванням в іноземних юрисдикціях, допомогою з міграційними питаннями, перенесенням потужностей за кордон, оформленням прав інтелектуальності власності на об’єкти компаній за кордоном.
Наприкінці 2022 року український IT-бізнес, який уже почав працювати за кордоном, потребував активної фінансової підтримки. Тоді наша команда супроводжувала чимало проєктів із приватного, портфельного інвестування в ІТ-компанії, залучення кредитів від іноземних банків, оформлення договорів лізингу тощо
З якими складнощами зіштовхнувся IT-бізнес після повномасштабного вторгнення?
Для сервісних компаній стало складно виконувати навіть базову функцію — забезпечувати стабільність і безперебійність роботи своїх клієнтів. Адже в умовах постійних обстрілів, ракетних ударів і відключення електроенергії місія стає майже неможливою.
Окрім цього, дуже гостро постало кадрове питання — IT-фахівців стали просто забирати на фронт.
Також потрібно було залучати додатковий ресурс на кібербезпеку, бо кількість кібератак зросла не те що в десятки, а в сотні разів.
Продуктові компанії також зіштовхнулись із відмовами в співпраці за міжнародними контрактами: так Україну визначили як регіон праці з підвищеним ризиком.
Проте статистика стабільності роботи українського IT-бізнесу й навіть один із найвищих серед індустрій показник прибутковості свідчать про те, що компанії справилися з усіма новими викликами. Це стало можливим, бо ІТ-підприємці застосували одночасно серію різноманітних заходів:
● переналаштування обладнання та робочих процесів,
● залучення нових технологій і додаткових ресурсів,
● релокація в безпечні регіони,
● бронювання критично важливих фахівців тощо.
Як, на вашу думку, зараз IT-компанії впливають на перемогу? Як оцінюєте їхню участь в IT-армії та донати?
На мою думку, IT-компанії відіграють ключові ролі в успіхах України у війні з агресором, на рівні з військовими та органами державної влади. Точні та злагоджені дії останніх неможливі без інтернету, мобільного зв’язку чи спеціального військового програмного забезпечення.
А боротьба з кібератаками — це взагалі окрема історія. Усі вже давно розуміють масштаби пропаганди агресора, і саме українська IT-армія протистоїть численним кібератакам та дезінформації українців.
Щодо донатів можу точно сказати про себе та своїх клієнтів — ми від початку війни регулярно беремо участь у зборах коштів на потреби ЗСУ та забезпечуємо військових автомобілями, зв’язком та технологічною зброєю — тепловізорами, дронами, старлінками.
Куди ІТ-бізнес релокується здебільшого?
Дуже невеликий відсоток ІТ-компаній за час війни повністю релокувався за кордон. Із практики супроводу наших проєктів я бачу лише часткову релокацію всередині країни (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Закарпаття), а також в інші країни (Польща, Іспанія, Велика Британія, США).
Чи Ви бачите найближчі перспективи повернення ІТ-бізнесів в Україну?
Однозначно так. Головна умова — це стабілізація ситуації на фронті, продовження впровадження сприятливих умов ведення ІТ-бізнесу в Україні (режим Дія City, концепція Cloud first), повернення інвестицій в Україну.
Разом із відбудовою держави ми чекаємо на реалізацію чималої кількості інфраструктурних проєктів, які без ІТ-складової в сучасних реаліях не зможуть відбутись.
Один із яскравих прикладів — це запуск під час війни е-ТТН, що прямо зараз впроваджує команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Ця система має стати обов’язковою з 01.08.2023 року. Тому багато цікавих проєктів буде в цьому році на стику державно-приватного партнерства, де зможуть показати свої сили кращі ІТ-команди України.
Розкажіть про власні кейси у сфері релокації ІТ-бізнесу
Це другий найцікавіший кейс, який ми повноцінно реалізували минулого року. Команда MK Legal Service є юридичним радником українського хмарного оператора — лідера ринку Gigacloud з моменту його заснування у 2016 році. Ми почали запускати з ними перші сервіси на території Польщі вже з 2017 року.
Далі провели корпоративне структурування та відкрили польську компанію, яка активізувалася після початку повномасштабної війни в Україні.
Польщу обрали не випадково: до цього проаналізували юрисдикції, які збігались із цілями компанії, і ця країна відповідала їм найкраще. Роботи було чимало:
● вели переговори й укладали угоди з підрядниками й орендодавцями, щоби підібрати найвигідніші умови,
● супроводжували процес резервування хмарних інфраструктур державних замовників та приватного бізнесу в Польщі — тут необхідно було врахувати особливості роботи всіх залучених учасників,
● представляли компанію в державних тендерах,
● комунікували з донорами й фондами, зокрема в рамках міжнародної технічної допомоги, а також допомогли отримати фінансування за кордоном через кредитні програми та лізингові договори.
Як результат, компанія в Польщі успішно працює, а дані клієнтів знаходяться в безпеці.
Зміни у сфері ІТ
Воєнний 2022 та початок 2023 року відзначилися знаковими законодавчими новаціями для ІТ-індустрії. Які з них Ви можете відмітити як позитивні, а які потрібно допрацьовувати?
Серед позитивних новацій для ІТ-індустрії можу відмітити такі закони:
— Закон України «Про електронні комунікації» № 1089–IX від 16.12.2020 року
— Закон України «Про хмарні послуги» № 2075–IX від 17.02.2022 року (над цим законопроєктом працювала, серед інших, і команда MK Legal Service, із самого початку його створення на базі робочої групи Комітету цифрової трансформації ВРУ)
— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 1946–IX від 14.12.2021 року, який набрав чинності 01.01.2022 року;
— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» № 2654–IX від 06.10.2022 року;
— Закон України «Про віртуальні активи» № 2074–IX від 17.02.2022р.;
Ключова річ, яку потрібно доопрацювати — дуже актуальне питання щодо відновлення пільгових умов сплати ПДВ постачальниками програмної продукції.
Не можу не згадати про Дія City. Розкажіть про плюси та мінуси роботи платформи з погляду юриста.
Я можу виокремити такі переваги режиму Дія City:
— можливість укладання гіг-контрактів із необхідними фахівцями, із ширшим спектром договірних умов;
— так званий податок на виведений капітал, ставка якого на сьогодні встановлена в розмірі 9 % від бази оподаткування — як альтернатива загальному режиму оподаткування податком на прибуток підприємств зі ставкою 18 %;
— можливість укладання NDA та NCA угод із гіг-спеціалістами;
— працівники та гіг-спеціалісти резидентів Дія City сплачують податок із доходів фізичних осіб за ставкою 5 %, на відміну від загальноприйнятої ставки податку 18 %;
— особливості проведення позапланових податкових перевірок резидентів Дія City;
Є і деякі недоліки:
— обов’язкові аудиторські перевірки;
— високі критерії для набуття статусу резидента Дія City, можуть стати проблемою для невеликих компаній і стартапів.
Чи був у вас особистий досвід роботи через ваших клієнтів?
Так, у команди MK Legal Service є особистий досвід роботи з Дія.City: у перші місяці війни ми супроводжували перехід одного з найбільших хмарних операторів України компанії Gigacloud в Дія City, і вже скоро виповниться рік, коли наш клієнт може відчувати всі переваги резидентства.
16 лютого 2023 р. на підбитті підсумків першого року роботи Дія City, учасники заходу вдало сказали про цей спеціальний режим: ««Це ще не Дубаї», але точно має шанс «стати Делавером» особливо за умови підвищення верховенства права та судової реформи».
Розкажіть про бронювання ІТ-спеціалістів: як це працює, що потрібно зробити та чи дійсно допомагає зберегти команду ІТ-компанії?
Процедура бронювання для ІТ-компаній майже нічим не відрізняється від процедури бронювання, яка передбачена для інших галузей економіки. Виняток — можливість визначити критично важливою компанію, яка є резидентом Дія City. Курує процес бронювання профільне Міністерство цифрової трансформації.
Якщо узагальнювати, то алгоритм дій із бронювання такий.
- ІТ компанія подає до Мінцифри списки військовозобов’язаних працівників, яких хоче забронювати на період воєнного стану, та додає обґрунтування необхідності бронювання таких працівників.
- Мінцифри проводить перевірку таких списків та обґрунтування.
- Якщо підстав для відмови немає, Мінцифри передає ці списки на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України.
- Генштаб ЗСУ, своєю чергою, за відсутності підстав для відмови, погоджує зазначені списки та передає їх на розгляд до Міністерства економіки України.
- Нарешті, Мінекономіки вже приймає остаточне рішення про бронювання військовозобов’язаних.
Якщо коректно подати всі документи та довести, чому вам потрібні ці працівники, то у вас усе має вийти. Звісно, резиденти Дія City мають тут певну перевагу.
Що Ви очікуєте від ІТ-ринку у 2023 році?
Експерти кажуть: у 2023 році ІТ-ринок буде демонструвати стабільність і надалі розвиватись із суттєвим зростанням виторгу, який за оптимістичними прогнозами може скласти близько 8,5 млрд дол. (попри війну та падіння в багатьох сферах економіки).
Найбільшого розвитку очікуємо від напряму military-tech, а саме розвитку дронів і загалом робототехніки, разом із розробленням великої кількості застосунків і програм для військових (наприклад, «Дельта», «Кропива»).
З огляду на минулий рік, кількість ІТ-проєктів точно не зменшиться, а швидкість і масштаби зростання будуть залежати від стабілізації політичної та військової ситуації. Упевнений, що з перемогою України відкриються дивовижні перспективи для міжнародних інвесторів, де IT-індустрія, безумовно, буде в лідерах.
Інтерв'ю розміщено у випуску №1–2 «ІТ-право» видання «Юридична газета»