Фрилансери, таксисти та продавці на OLX. Кому доведеться платити податки за онлайн-продажі

Онлайн-продажі й заробітки через платформи більше не залишаться "в тіні". Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у першому читанні урядовий законопроєкт № 14025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Уряд подав до парламенту законопроєкт №14025, який

Він встановить обов'язок для продавців і фрилансерів декларувати доходи, а платформи – стати податковими агентами. OLX, Rozetka, Glovo, Amazon чи Airbnb – усі вони потрапляють під нові правила.
Влада вже планує залучити 14 млрд грн від такого податку у 2026 році — судячи з проєкту Державного бюджету на наступний рік.

Що зміниться для бізнесу та які ризики загрожують користувачам онлайн-платформ — розібрала Тетяна Шуляк, керівниця практики супроводу HoReCa i Retail MK Legal Service, адвокатка, у матеріалі LIGA.net.

Як на мене, основною перевагою є підвищення прозорості доходів фізичних осіб та підприємців, які реалізують товари або надають послуги через цифрові платформи. Автоматичний обмін інформацією дозволить державі оперативно отримувати дані, що значно ускладнить ухилення від сплати податків та розширить податкову базу. Це відповідає міжнародним зобов’язанням України у сфері імплементації стандартів OECD (DAC7) та є важливим елементом курсу до євроінтеграції.

Проте, на мою думку, це також має низку ризиків. Податкові органи отримають надмірний обсяг даних, що вимагатиме додаткових ресурсів для їхньої обробки та адміністрування. Таке навантаження потребує технічної та кадрової підготовки.

Звісно, зростуть податкові надходження до бюджету, що позитивно вплине на фінансову складову держави. Можна також сказати, що це створить більш справедливі умови конкуренції: бізнес, який сплачує податки, більше не перебуватиме у менш вигідному становищі порівняно з тими, хто працював «у тіні».

Однак не варто забувати, що витрати на адміністрування у результаті можуть покластися на кінцевого споживача через підвищення цін. Це буде особливо відчутно для сфер, де працюють малі продавці.

З одного боку, громадяни отримують більш передбачувані правила та можливість легалізувати свою діяльність, що підвищує довіру з боку банків. З іншого боку, для багатьох, хто використовував платформи для продажу товарів чи послуг у невеликих обсягах, це означатиме додаткові зобов’язання. Для декого це може стати надмірним навантаженням.

Фрилансери, які отримують оплату за послуги через міжнародні платформи, фактично потрапляють під автоматичний обмін даними з податковими органами. Приховати дохід стане практично неможливо, тому це вимагатиме реєстрації відповідної форми підприємництва або використання режимів самозайнятості. Для легального сектору це дає більше визначеності та стабільності, проте для «неформальних» учасників ринку, на мою думку, принесе додаткові витрати.

І звісно, існує ризик переміщення частини онлайн-продажів у «тінь». Це може проявлятись у переході на неформальні канали — приватні чати, закриті групи, розрахунки готівкою. Особливо це стосується дрібних продавців, які не готові одразу нести витрати на легалізацію своєї діяльності.

Разом з тим, досвід країн ЄС свідчить, що у довгостроковій перспективі ринок все одно поступово легалізується. Споживачі надають перевагу офіційним продавцям, які можуть надати чек і гарантію та які дотримуються законодавства про захист прав споживачів.

На самі платформи покладається ключова роль у зборі та передачі даних. Це означає нові витрати на комплаєнс, IT-інфраструктуру та юридичний супровід. Для великих міжнародних гравців це не стане критичною проблемою, адже подібні вимоги вже діють у ЄС. Однак для наших локальних платформ це може стати суттєвим викликом, враховуючи й без того складну економічну ситуацію.

У випадку, якщо закон передбачатиме не лише передачу даних, а й обов’язок утримання податків із виплат користувачам, модель роботи платформ може зазнати суттєвих змін. Тут і ризики додаткового фінансового навантаження на бізнес, і потенційне зменшення привабливості українських платформ для користувачів.

На мою думку, таке запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через платформи є гарним та необхідним кроком у напрямку євроінтеграції та формування прозорої економіки. Законопроєкт дозволяє підвищити податкові надходження, що є важливим у такий складний для України час.

Але не варто забувати й про виклики для держави, бізнесу та громадян: підвищення адміністративного навантаження на дрібних продавців і фрілансерів, потенційний відтік частини операцій у тіньовий сектор, а також суттєві витрати для самих платформ. Як на мене, успішність реалізації значною мірою залежатиме від того, наскільки держава зможе запропонувати спрощені механізми легалізації для дрібних гравців та ефективно організувати адміністрування всіх процесів.